Весняне сонце сяє у віконце,
Ти ніжна квітка в серці моїм знов.
В очах твоїх мов промінці, мов сонця,
І розцвітає щирая любов.
Ти — тепла казка в сірі, довгі будні,
Мій вічний ранок, світло доброти.
Хай зникнуть всі негоди незабутні,
Бо краща в світі в мене тільки ти.
В твоїх очах розквітла сонцем весна,
Ти ніби зірка, що дарує світло мені.
Я п’ю твою ласку, як воду з джерела,
Моя кохана, ти — щастя на цілі дні.
Сьогодні радість в кожній квітці співа,
Ти — ніжний вірш у моїх буднях нових.
Твоя усмішка — мов осяйна зоря,
Я розчиняюсь в обіймах твоїх палких.
Твій сміх — це промінь у зимовій тиші,
Ти ніжно квітнеш у моїх руках.
Твої слова для мене наймиліші,
В очах твоїх — весна на пелюстках.
Сьогодні свято, день твого світання,
Для тебе зірка в небі зацвіла.
Ти — втілення мого палкого визнання,
Де кожна мить — мов сповідь до тепла.
Ти — ніжна зоря, що торкається вікон,
Ти сповнюєш серце весняним теплом.
Я вдячний долі за твій тихий спокій,
За те, що ти поруч — моїм джерелом.
Цей день — пелюстка на долонях сонця,
Що квітне для тебе в ранковій росі.
Кохана, ти світиш у моє віконце,
Найперша у світі в усій цій красі.
Ти — ніжна зірка в небі веснянім,
Даруєш світло у моє життя.
В саду душі стаєш моїм промінням,
У тебе вірю, мов у майбуття.
Хай березень сплете вінок із мрій,
У косах сонця квітне аромат.
Ти — серця спокій і солодкий грій,
Мій найдорожчий, квітучий сад.
Ти розквітаєш ніжно, наче сад,
Ловиш весни моєї теплий подих.
Твій сміх — це справжній квітів листопад,
Що огортає серце у дні вільних сходів.
Для тебе сонце в небі золотім
Малює світла лагідні візерунки.
Ти — затишок у домі мім, моїм,
Прийми ж від серця ці палкі цілунки.
Твій сміх — весняний промінь золотий,
Ти ніжно квітнеш в серці, наче сад.
Щасливий я, що поруч ти завжди,
Ловлю твій світло-сонячний погляд.
Життя моє — це подорож удвох,
Ти зірка, що веде мене крізь млу.
Для тебе, люба, все зробити зміг,
Я все тепло тобі одній дарую.
Твій сміх — весняний дзвоник у садку,
Ти ніжно квітнеш в серці, мов троянда.
Я щастя п’ю, як росу по кутку,
Моя ти світла, лагідна леганда.
Твої очі — два неба навесні,
У них шукаю спокій і надію.
Ти даруєш тепло мені вві сні,
З тобою поруч — все життя радію.
Ти наче промінь у зимові дні,
Теплом цілуєш серце, мов весна.
В очах твоїх танцюють ясні дні,
Кохана, ти у мене лиш одна.
Як ніжна квітка, що дарує світ,
Ти ніби зоря, що веде у далину.
Прийми від мене цей весняний цвіт,
Я в тебе, люба, вічно потону.
Ти розцвіла, як пролісок весною,
Тепло даруєш серцю крізь віконце.
Я йду вперед, лиш дотичний з тобою,
Моя ти ніжна та ясна, мов сонце.
Весняний вітер шепче про кохання,
Букет думок сплітається у мрію.
Ти — для душі моєї споглядання,
Я біля тебе світ весь зрозумію.