Ти крокуєш стежками у світ смарагдовий,
Зберігаєш надійно наш спокій віковий.
Твій розум — компас, що веде крізь хащі,
А будні твої — мов сюїти найкращі.
Тобі підкоряються сосни і квіти,
В твоїй душі вічно живуть теплі літі.
Нехай же карпатським ранковим туманом
Щастя зійде над твоїм океаном.
Ти вірний вартовий зелених див,
У серці ліс навіки оселив.
Твоя робота — світло доброти,
Ти стежку щастя вмієш віднайти.
Хай крона шепче казку у вікні,
У пісні вітру дні ясні й рясні.
Ти охоронець мовчених глибин,
Для тебе шлях до мрії — без зупин.
Ти вдягаєш в зелень рідні ліси,
Зберігаєш діаманти ранкової роси.
Твої руки — надійні крила для дерев,
Ти ведеш лісовий спокій, як ніжний лев.
Сьогодні свято твоє і вітер співає,
Срібло листя тебе тихо впізнає.
Будь щасливий, як птах у високому небі,
Сонце дарує всі сили тільки для тебе.
Твій голос — шепіт вітру у гіллі,
Ти стрінеш ранок в тихій далині.
В очах твоїх мов золото кленове,
А серце — джерельце, ясне і здорове.
Ти бережеш зелені ці світи,
Надійно впевнено ти мусиш йти.
Як варта лісу, ти стоїш у силі,
Щоб мрії ніжні в хащах не згубили.
Ти бережеш зелений храм і спокій вікових дібров,
У кожній гілці бачиш ти живий і дивовижний крок.
Твій погляд — сонячний бурштин у гущавині диких трав,
Ти стільки серця цій землі щоденно щиро віддавав.
Нехай шумлять ліси для тебе піснею людської доброти,
Ти — дух господарства, що вміє світ крізь срібну росу вести.
Бажаю, щоб твій шлях був легким, як подих вітру в небесах,
Хай радість квітне, наче ліс, в твоїх натхненних оченятах.
Ти бережеш зелені дихання лісів,
Ведеш дерева крізь полони вітрів.
Твій дім — це серце сонця та живиці,
Ти ніби птах, що в рідній вірить криці.
Для тебе ліс — розкрита зошита сторінка,
Де кожна стежка — мов життя намистинка.
Нехай же доля мудро й тихо квітне,
А небо буде над тобою завжди світле.
Ти бережеш зелені верховини,
Як добрий вартовий казкових мрій.
Твій подих — вітер серед деревини,
Ти створюєш для лісу спокій свій.
Нехай твоє життя — квітуче поле,
Де мудрість шепче кожна сторона.
Ти, мов проміння, обіймаєш долю,
У серці хай співає весна.
В твоих руках проснулся тихий лес,
Ты ловишь шепот сосен до небес.
Твой путь — тропа средь изумрудных трав,
Ты даришь миру добрый лесной нрав.
Для всех деревьев ты — надежный щит,
Душа твоя с листвою говорит.
Пусть жизнь течет, как в чаще чистый ток,
Прими сегодня этот поздравок.
Ты входишь в лес, как в дом родной, и время замирает,
Зеленый океан листвы тебе всегда кивает.
Ты — мудрый страж и верный друг деревьев и полян,
Прозрачный воздух сберегал от всех людских изъян.
Пусть солнце дарит теплоту для радостных твоих дорог,
Ты мудрость вечных сосняков сберечь для нас всех смог.
Пусть путь твой будет светел, словно майская роса,
Ты даришь миру жизнь свою и веру в чудеса.
Ты даришь лесу доброту и покой,
Ведешь его нежной и верной рукой.
Ты словно рыцарь в зеленом плаще,
Хранишь красоту в каждой лесной пустоши.
Твой труд — это песня берез на ветру,
Ты сеешь надежду в любом поутру.
Пусть счастье твоё зашумит, как листва,
Вплетаясь в жизни живые слова.