Матусю рідна, світло доброти,
Як сонце в небі, світиш ти мені.
В саду душі розквітли всі квіти,
У ці весняні, радісні дні.
Твої обійми — ніжний океан,
Де спокій мій знаходить береги.
Розвіється тривог сірий туман,
Коли торкаєшся ти серця й снаги.
Ти як сонце у небі яскраве,
Даруєш тепло навесні.
Твоє серце — то квіти ласкаві,
Що світло дають уві сні.
За всі мрії та ніжні зітхання
Я дякую щиро тобі.
Ти — любові моєї світання,
Мій спокій у кожній журбі.
Твої очі — як сонячне сяйво весни,
Ти даруєш тепло, розганяючи сни.
Твої руки — немов березневі квітки,
Що схиляють до ласки свої пелюстки.
Ти для мене — мов зірка у нічній далині,
Що підкаже навік, як гуляти мені.
Я зі святом вітаю, матусю, лиш ти —
Моє серце, що вміє у спокій іти.
Весняне сонце золотить поріг,
Ти ніжно квітнеш, наче сад в цвіту.
Найкращий шлях – цей мій щасливий крок,
У серці бережу твою красу просту.
Ти – промінь світла у моєму дні,
Твій голос, мов цілющий ручай дзвінкий.
Дарую посмішку і квіти весняні,
Бо ти для мене спокій золотий.
Сьогодні сонце в вікна заглядає,
У кожній квітці твій дарунок мрій.
Твоя любов як море розквітає,
Ти ніжності немовби теплий лій.
Для тебе рідна зірка в небі світить,
Бо ти для мене спокій і весна.
Хай радість в серці розлетиться в квіти,
Бо ти у світі в мене лиш одна.
Ти — ніжний промінь в небі веснянім,
Даруєш світло радісним очам.
В твоїм теплі, немов у добрім сні,
Я щиро вдячний серцем лиш тобі, мам.
Усмішка квітне, мов садок ранковий,
Ти створюєш навколо диво днів.
Твій голос — це дарунок пречудовий,
Хай щастя зливи впадуть до снігів.
Спасибі, люба, за життя турботу,
Ти — квітка світла серед буднів дня.
Хай зникнуть всі негоди і скорботи,
Вітаю, мамо, рідна ти моя.
Сьогодні сонце ніжно зігріває,
Твій світлий погляд — як ранковий схід.
Весна у кожній квітці оживає,
Ти даруєш тепло, розтопивши лід.
Твої слова — мов ліки для душі,
Ти — зірка, що веде мене крізь млу.
Сьогодні знову пишу я ці вірші,
І бережу твою красу й теплоту.
Ти — промінь сонця у вікні веснянім,
Теплом цілуєш досвітковий світ.
В моїм житті ти квітнеш, мов у ранні,
Даруєш ласку, мов зимовий цвіт.
Твоя любов — як тихий берег моря,
У серці дбайливо несеш весну.
Не знати тобі жодного горя,
Я щиро й ніжно тиху ніч плісну.
Весняне сонце золотить поріг,
Ти ніжно квітнеш у своїх роках.
Мій вірний світ, мій острів від тривог,
Ти тримаєш щастя у своїх руках.
Твоя любов — як тихий океан,
Що огортає в кожну мить весни.
Відженеш болем вкритий вітру танець,
Принісши спокій в мої ясні сни.
Весняне сонце золотить поріг,
Ти — світлий промінь у моїх очах.
Дарую щастя, радість для доріг,
Хай мрія квітне впевнено в руках.
Ти, мамо, наче ніжний первоцвіт,
Зігрієш серце добротою дня.
Хай обіймає тебе цілий світ,
Бо ти для мене — лагідна рідня.