Весняне сонце золотить поріг,
Ти ніжно квітнеш, наче яблунь цвіт.
Бажаю, щоб легким був твій доріг
І радість огортала ввесь твій світ.
Душа твоя — мов спокій у саду,
Хай березневий вітер щиро спить.
Я вдячний, що твою знаходжу згоду,
І кожну мить нам солодко ділить.
Як промінь сонця у вікні веснянім,
Ти сяєш світлом доброти щодня.
В душі твоїй — мов квіти у світанні,
Щаслива й ніжна пісня солов’я.
Нехай весна дарує дні безхмарні,
Як теплий дощ, що напуває цвіт.
В цей день чарівний, справжній і яскравий,
Бажаю радості на довгий світ.
У день весняний, теплий і ясний,
Ти світло даруєш, мов промінь вгорі.
Цвіте твоя ніжність, мов сад чарівний,
В усмішці зоріють ранкові зорі.
За те, що ти поруч, скажу я: спасибі,
Ти мудрість храниш, наче щит від біди.
На серці стає, як на повній рибі,
Світліше від щастя у всі роки.
У цей весняний день дарую квіти,
Ти ніби сонце в хмарках золотих.
Бажаю щиро серцем молодіти,
Серед троянд і радощів палких.
Ти — мудрий оберіг моєї хати,
Душі твоєї світло — мов кришталь.
Хочу тебе сьогодні привітати,
Відкинувши усе, що наче вдаль.
Як весняний промінь, ти світиш мені,
Даруєш надію у кожному дні.
Твоя доброта, мов квітучий садок,
Дає для душі чарівний острівок.
Сьогодні, рідненька, тобі зичу свята,
Хай радість у серці, мов пташка, зліта.
Ти ніжна, як ранок, як тепла весна,
В усьому світі у мене одна.
Сьогодні сонце світить лиш для тебе,
У келиху іскриться первоцвіт.
Ти — зірка в моїм вишитому небі,
Що дарує добрий вірний світ.
Твоя усмішка — промінь у віконці,
Нехай весна розквітне у душі.
Ти сяєш, як бурштинове сонце,
Тож будь щаслива, люба, у житті.
Ти квітнеш ніжно, мов весняна рання мрія,
У серці щирому живе ясна надія.
Твій сміх — це сонце, що дарує теплоту,
Я бачу в тобі рідну і святкову висоту.
Нехай життя сплітає дивний візерунок,
Для тебе, сестро, цей душевний дарунок.
Ти ніби зірка, що в віконце зазирає,
І світ навколо чарівно перемагає.
Ти наче пролісок у сніжну пору дня,
Твоя усмішка — сонця теплий промінь.
Сестрице рідна, в світле свято це щодня
Хай щастя заповняє твій порожній спомин.
Душа твоя мов джерельце дзвінке,
Нехай квітує радість в серці знов.
Тобі бажаю небо вкрай ясне
І щиру, світлу, затишну любов.
В вікно весна вже тихо заглядає,
Ти ніби квітка, що дарує світ.
Твоя душа, мов промінь, розквітає,
Залишивши у серці теплий слід.
Даруй усмішку, наче ніжну мрію,
Хай радість стане сонцем у житті.
Я щиро, сестро, прихистку ділюся,
З тобою легко йти на цій путі.
Як промінь сонця у вікні зігріє,
Ти ніжно квітнеш у душі моїй.
Нехай твоя весна серце розвіє,
Даруючи букет із світлих мрій.
Ти, сестро рідна, мов зірка ранкова,
Яскрава вдача і лагідний сміх.
Щаслива будь, моя підтримко знову,
Хай радість впаде, наче чистий сніг.