Весняне сонце золотить твій крок,
У пам’яті цвіте маків цвіт.
Ти пам’ятаєш кожен той рядок,
Що нам зберіг дарований весь світ.
Як в тиші неба птаха відліта,
Ти стрінеш травень в золоті заграв.
Хай радість дня, мов чистая вода,
Омиє все, що ворог розтоптав.
Ти бачиш, як небо весняне сіяє,
і квіти в саду розквітають для нас.
Твоя пам’ять світло в серцях зберігає,
цей тихий спокійний і сонячний час.
Для тебе сьогодні розквітли алеї,
і мирна зоря запалила вогні.
Нехай же розкажуть пташині трелеї,
що дні перемоги — це сни чарівні.
Ти бачиш, як небо весняне сіяє,
і квіти вклоняються сонцю в росі.
Твоя пам’ять вічно серця зігріває,
мов промінь любові у дивній красі.
З Днем Перемоги вітаю я щиро,
хай світло надії веде крізь роки.
Бажаю тобі жити в спокої та мирі,
нехай будуть впевнені кроки легкі.
У цей весняний день дарую світло,
Бо ти, як зірка, дивишся у даль.
Сьогодні небо мирно розквітло,
Залишивши у минулому печаль.
Твої слова — то спокій в океані,
Ти пам’ять бережеш крізь всі літа.
Хай зникнуть вмить тривоги невблаганні,
Як сивина, що спокій нам верта.
Травневе сонце плавиться в росі,
Ти пам’ять серцем світло огортай.
Ми в цій величній, гордій, тихій всі,
Вдивляйся в небо, спокій відшукай.
Як мак розквітлий, спогад розцвів знов,
Ти вдячність сильна в кроках не ховай.
Священна і безмежна це любов,
Тож мир у душах гідно зберігай.
Ти бачиш, як небо весняне сіяє,
І пам’ять у кожному серці лунає.
В очах твоїх спокій, як тиха вода,
Минула в минуле гірка біда.
Тобі я дарую цей квітень ясний,
Щоб вітер свободи був завжди міцний.
Хай радість, мов квітка, у серці зроста,
Лиш світло і спокій несуть ці літа.
Ти пам’ятаєш тихі ранні сни,
Як квітень крізь віконце розквітав.
Вже вишиті поля святої весни,
А спокій сонцем в небі проростав.
Для тебе нині в кожному рядку
Живе вогонь і вдячність за життя.
Тримай цю ніжну звістку отаку —
Як пам’яті святеє вороття.
Ти пам’ятаєш схід весняних зорь,
Як тихі тіні тануть уві сні.
Твій спокій — це мій берег серед хвиль,
Ми вдячні за ці мирні весняні дні.
Сьогодні сонце пише на стежках,
Що ти несеш свій промінь до людей.
Цвіте твій сад у вільних пелюстках,
Бо ти для нас — це ніжність весняних ідей.
Травневе сонце ніжно лине в сни,
Ти пам’ять квітів бережеш в душі.
Крізь крила сиві мирної весни
Ти пишеш долі світлі рубежі.
Стрічаєш свято в тиші на вустах,
Душа, мов пташка, в небесах дзвенить.
І золотий в твоїх очах розмах
Віками вдячності у серці спить.
Ти бачиш світло, крізь літа прожите,
Як небо синє розквіта для нас.
Твій спокій — це пшеницею налите,
Вже визріле коріння у цей час.
Тобі дарую сонячні лелітки,
Мов мир, що в тиші виплекала ніч.
В саду святковом розцвітають квітки,
І пам’ять гріє світлом власних пліч.