Травневе сонце плавиться в росі,
Ти пам’ять серцем світло огортай.
Ми в цій величній, гордій, тихій всі,
Вдивляйся в небо, спокій відшукай.
Як мак розквітлий, спогад розцвів знов,
Ти вдячність сильна в кроках не ховай.
Священна і безмежна це любов,
Тож мир у душах гідно зберігай.
Ти бачиш, як небо весняне сіяє,
І пам’ять у кожному серці лунає.
В очах твоїх спокій, як тиха вода,
Минула в минуле гірка біда.
Тобі я дарую цей квітень ясний,
Щоб вітер свободи був завжди міцний.
Хай радість, мов квітка, у серці зроста,
Лиш світло і спокій несуть ці літа.
Весняне сонце золотить твій крок,
У пам’яті цвіте маків цвіт.
Ти пам’ятаєш кожен той рядок,
Що нам зберіг дарований весь світ.
Як в тиші неба птаха відліта,
Ти стрінеш травень в золоті заграв.
Хай радість дня, мов чистая вода,
Омиє все, що ворог розтоптав.
Ти бачиш, як небо весняне сіяє,
і квіти в саду розквітають для нас.
Твоя пам’ять світло в серцях зберігає,
цей тихий спокійний і сонячний час.
Для тебе сьогодні розквітли алеї,
і мирна зоря запалила вогні.
Нехай же розкажуть пташині трелеї,
що дні перемоги — це сни чарівні.
Ти бачиш, як небо весняне сіяє,
і квіти вклоняються сонцю в росі.
Твоя пам’ять вічно серця зігріває,
мов промінь любові у дивній красі.
З Днем Перемоги вітаю я щиро,
хай світло надії веде крізь роки.
Бажаю тобі жити в спокої та мирі,
нехай будуть впевнені кроки легкі.
У цей весняний день дарую світло,
Бо ти, як зірка, дивишся у даль.
Сьогодні небо мирно розквітло,
Залишивши у минулому печаль.
Твої слова — то спокій в океані,
Ти пам’ять бережеш крізь всі літа.
Хай зникнуть вмить тривоги невблаганні,
Як сивина, що спокій нам верта.
Ти пам’ятаєш тихі ранні сни,
Як квітень крізь віконце розквітав.
Вже вишиті поля святої весни,
А спокій сонцем в небі проростав.
Для тебе нині в кожному рядку
Живе вогонь і вдячність за життя.
Тримай цю ніжну звістку отаку —
Як пам’яті святеє вороття.
Ти пам’ятаєш схід весняних зорь,
Як тихі тіні тануть уві сні.
Твій спокій — це мій берег серед хвиль,
Ми вдячні за ці мирні весняні дні.
Сьогодні сонце пише на стежках,
Що ти несеш свій промінь до людей.
Цвіте твій сад у вільних пелюстках,
Бо ти для нас — це ніжність весняних ідей.
Травневе сонце ніжно лине в сни,
Ти пам’ять квітів бережеш в душі.
Крізь крила сиві мирної весни
Ти пишеш долі світлі рубежі.
Стрічаєш свято в тиші на вустах,
Душа, мов пташка, в небесах дзвенить.
І золотий в твоїх очах розмах
Віками вдячності у серці спить.
Ти бачиш світло, крізь літа прожите,
Як небо синє розквіта для нас.
Твій спокій — це пшеницею налите,
Вже визріле коріння у цей час.
Тобі дарую сонячні лелітки,
Мов мир, що в тиші виплекала ніч.
В саду святковом розцвітають квітки,
І пам’ять гріє світлом власних пліч.