Тобі підвладні велетні-ліси,
У кожній гілці — крапля росяна.
Твій погляд — дзеркало земної краси,
Душа, мов ліс, прозора і ясна.
Хай доля в’є зелені візерунки,
А стежка впевнено веде у вись.
Ти бережеш ці золоті дарунки,
Із лісом ти назавжди обіймись.