Тихо в вікна сніжок заглядає,
Миколай нам дарунки несе.
Твоє серце нехай розквітає,
Хай омріяне збудеться все.
Як зоря в небесах, сяй яскраво,
Радість ніжну в душі бережи.
Стане днина ця казкою справжньою,
Ти удачі своїй розкажи.
Тихо в вікна сніжок заглядає,
Миколай нам дарунки несе.
Твоє серце нехай розквітає,
Хай омріяне збудеться все.
Як зоря в небесах, сяй яскраво,
Радість ніжну в душі бережи.
Стане днина ця казкою справжньою,
Ти удачі своїй розкажи.
Миколай несе в віконце зірку,
Щоб розсіяти зимову гірку тьму.
Тобі дарую радість незміренну,
Твою усмішку — світлу і натхненну.
Хай щастя падає сніжком у хату,
Щоб мрій було у тебе так багато.
Ти ніби квітка серед білих мрій,
Прийми цей дар на свято дороге в мені.
Зірковий пил на шибку тихо впав,
Святий дарунки в ночі розсипав.
Тобі приніс він радості мішок,
Хай щастя світлий робить крок і крок.
Мов промінь сонця в сірі зимові дні,
Нехай цвітуть надії чарівні.
Ти щиро вір — бажання розцвітуть,
Хай зорі в добру путь тебе ведуть.
Тихо падає сніг на пухнасті вії,
Миколай принесе нам ранкову зорю.
В твоїх снах оживуть найсолодші надії,
Я любов свою ніжну тобі подарую.
Ми запалимо світло у затишній хаті,
Ти — мій якір і небо в житті золотім.
Щастя буде у серці теплом проростати,
Бо з тобою я впевнено йду в добрий дім.
Під подушку кладу тобі ніжність і світло,
Бо ти, наче сонце, в душі розквітаєш.
Вже свято зимове навколо розквітло,
Ти радість мою у серці тримаєш.
Хай Миколай принесе тобі мрії крилаті,
Мов сніг білосніжний на вітах спокій.
Ми будемо поруч у затишній хаті,
Мій добрий, коханий, мій скарб дорогий.
У вікнах сяє зірка золота,
До нас прийшла казкова ніч свята.
Мій любий, ти — мов промінь у пітьмі,
Даруєш стільки світла ти мені.
Микола в хату радість принесе,
Нехай він береже тебе усе.
Ти — якір мій серед бурхливих днів,
Мій вічний затишок і джерело вогнів.
Зимова ніч вдяглася в срібні шати,
До тебе Миколай спішить у дім.
Хочу у серці щиро розказати,
Що ти — вогонь в житті моїм усім.
Як зірка, ти ведеш мене крізь мряку,
Даруєш світло навіть у пітьмі.
За це кохання — від душі подяку
Кладу дарунком в теплі дні зими.
За вікном сніги кладуть тонкі вуалі,
Ти чекаєш дива у вечірній тиші.
Хай святий дарує спокій у печалі,
А зоря надії світить тобі вище.
Ти впусти це свято у серце, як проміння,
Хай дарунок долі зігріває вмить.
Бо в душі твоїй живе просте сумління,
Що навчило світ цей щиро так любить.
У ніч, коли зоря в вікно постука,
І тихий сніг — немов пухнаста рука,
Ти відчини двері казковим дивам,
Що світяться світлом у серці і нам.
Хай Миколай залишить спокій в хаті,
Щоб дні твої були, як шовк, багаті,
Ти стрінь тепло, немов весняний цвіт,
І впевнено іди у свій розквіт.
Тихо стелиться вечір, мов срібна вуаль,
Миколай відкриває у серці печаль.
Він кладе під подушку надію свою,
Ти відчуй цю любов у нічнім спокої.
Хай минають тривоги, мов хмарки імли,
Щоб казкові дарунки до тебе прийшли.
Залишайся собою, як зірка вгорі,
Щастя світить яскраво тобі у дворі.