Твій голос — світло, що розсіює туман,
Ти відкриваєш нам знання нові світи.
В очах твоїх — живий і мудрий океан,
Ми вдячні за тепло, що даруєш ти.
Як садівник, плекаєш душі, мов квітки,
Хай радість дні наповнить чарівні.
Твої уроки — надійні цеглинки і рядки,
Бо ти найкращий вчитель на землі.
Твій голос — світла нитка у пітьмі,
Ти вчиш нас бачити зірки в думках.
Нехай цвітуть весняні дні в зимі,
Тримаєш мудрість ти у ніжних снах.
Душа твоя — мов дзеркало води,
Даруєш знань невтомних чистий плин.
Вертайся радо в школу ти завжди,
Хай успіх буде серед всіх вершин.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях знання не знає тут кінця,
Ти створюєш у класі рідний дім.
Твоє терпіння — в морі тихий плід,
Ведеш вперед крізь будні і роки.
Залишиш ти у пам’яті свій слід,
Вплетеш у долі вірні сторінки.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Ведеш дітей у світ через знання.
Твоя терпіння зірка не згаса,
Дарує світло кожне навчання.
Як океан, безмежна доброта,
Для нас ти є надією в путі.
Нехай цвіте твоя краса свята,
У найяснішій і щасливій дні.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях іде до самого кінця
Маяком світла у житті мінливім.
Для нас ти — ніжний океан тепла,
Бо дітям відкриваєш справжній світ.
Бажаємо, щоб доля розцвіла,
Даруючи найкращий свій привіт.
Сьогодні радість в серці оживає,
Ти мудрості зерно в душі засіяв.
Твій погляд, мов маяк, в імлі палає,
Щоб світ дитячий мріями сіяв.
Ми вдячні за терпіння та науку,
Що ти даруєш впевненість щодня.
Тримаєш розум діток ти за руку,
Як ніжна зірка серед хмар вбрання.
Хай доля розквітає, як весна,
У книзі днів — лише щасливі ноти.
Душа твоя, як тиха глибина,
Віджене геть від буднів всі турботи.
Твоя робота — світло маяка,
Тож зичимо тобі міцного віку.
Легка нехай стежина і рвучка
Тебе веде до радості без ліку.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як теплий промінь світла на зорі.
Твій шлях веде до знань без вороття,
Ти – маяк у шкільному дворі.
Ми дякуємо щиро за тепло,
За терпіння, що квітне в руках.
Щоб серце джерелом добра було,
І радість розквітала у роках.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як теплий промінь світлої весни.
Тобі не знати втоми до кінця,
Бо діти — це і мрії, і вони.
Ти вчитель, ніби маяк серед бур,
Даруєш кожному надію на політ.
Ми щиро дякуємо за цей візерунок,
Яким ти впевнено будуєш світ.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Ведеш дітей у світ через знання.
Твоя робота — світло без кінця,
Надійна зірка, що веде щодня.
Для нас ти — ніжний вітер навесні,
Що відігріє кроки малюків.
Дякуємо за дні, такі ясні,
За щиру відданість і потік думок.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як теплий промінь, що в саду сіяє.
Твоя любов веде нас до вінця,
Де знань кришталь у душах розквітає.
Ведеш ти діток впевнено вперед,
Мов мудрий човен серед бур та втоми.
Твій кожен день — як сонячний мед,
Ми вдячні щиро в ці святкові дні знайомі.