Небесний купол знову кличе ввись,
Ти крила розправляєш в тишині.
В очах твоїх зірки переплелись,
Як срібні іскри в синій глибині.
Ти — вітер, що ламає всі прегради,
У стропах парашута — вірний шлях.
Тобі не треба зайвої поради,
Бо мужність світить сонцем у руках.
Хай береже тебе міцне коріння,
Де б ти не був, як птах у висоті.
Твоя відвага — чистеє сумління,
Ти — символ сили в нашім майбутті.