В ніч на Купала я вінок сплету тобі,
Зірки в потоці сяють, ніби срібні злитки.
Нехай вогонь згорає в кожній боротьбі,
Моя любов до тебе розквіта, як квітка.
Ти лиш торкнись води, де мрії оживають,
Де ніч купальська твій долає давній страх.
Нехай для нас квітки папороті розквітають,
Бо щастя світло світить у твоїх очах.
Сьогодні ніч, мов зоряний полон,
Ти квітка папороті знову шукаєш.
Нехай відійде плин буденних он,
Ти щастя в серці радості плекаєш.
Вода та вогонь — містичний тандем,
Ти стрибнеш вдаль, відкинувши тривогу.
Твій шлях — то світло гарних тем,
Ти стрінеш долю в лісі на порогу.
Сьогодні ніч, мов зоряний калейдоскоп,
Ти відчуваєш магії величний крок.
Твій погляд, наче світло на воді,
Я бачу щастя в кожній нагоді.
Вінок пливе, як човен до мрії дальніх,
Ми в травах ловимо іскри снів криштальних.
Нехай же серце, ніби вогник в ночі,
Знайде ті квіти, що тримаєш ти в ключі.
Ти вплітаєш у коси зірки та м’ятний цвіт,
Посилаєш усмішки в цей дивний, тихий світ.
Твої мрії, мов іскри, летять у ніч вогню,
Я в Івановій казці тебе одну ціную.
Як папороті цвіт, твоя душа ясна,
Серед трав вечорових ти ніжністю сповна.
Нехай річка купальська змиє смуток вмить,
А зоря на долонях для тебе хай горить.
У ніч купальську зорі вкрили плесо,
Ти дивишся, як дихає вода.
Вогонь зігріє серце, мов завісу,
Щоб оминула кожна в ній біда.
Шукай квіт папороті золотою мрією,
Ти стрінеш долю в травах на межі.
Хай радість стане найсвітліша вірою,
На довгі дні, на сонячні стежки.
Ти вплітаєш у коси барвисте літо,
У росах ніч купається ясна.
Твоя душа, як стежка, сонцем вмита,
І музика Купала чарівна.
Хай щастя квітне папороттю в серці,
Ти загадай бажання у вогні.
Кохання щире, мов джерельце, б’ється,
Даруючи ці світлі, теплі дні.
Сьогодні ніч розстелить зоряне рядно,
Вмиває роси місяць у садах.
Тобі нехай сміється щастя в дно,
Як диво-квітка в марених лісах.
Вогні купальські, наче нитки дня,
Плетуть для тебе долі світлий візерунок.
Нехай же швидка, радісна ріка
Дарує серцю ніжний поцілунок.
Сьогодні ніч плете вінки із зірок,
Ти робиш в казку свій легкий крок.
Вогонь багаття — мов золотий цвіт,
Дарує світло, що обійме весь світ.
Ріка цілує береги у тиші нічній,
Ти в мріях сміливих до щастя летиш.
Шукай же квітку, мов промінь ясний,
Бо ти у долі найперша, мій тиш.
Над річкою зоря пливе в імлі,
В купальську ніч ти мрієш на землі.
Твій сміх, мов іскра, серед трав палає,
І щира квітка папороті розквітає.
Даруй же доля світло для душі,
У травах шовкових, у цій тиші.
Ти стрінь любов, як течію швидку,
Тримай щасливу зірку на руці м’яку.
Над річкою зоря пливе в імлі,
Ти ніжно квітку папороті шукай.
Ми вдвох блукаєм по святій землі,
Де лине срібний літній небокрай.
Хай доля в коси вплете таємницю,
Ти воду чарівну скоріш торкни.
В очах твоїх мов місячна криниця,
В якій купаються п’янкі сни.