Хай сріблом сяє день святковий, знову,
Ти з вірою у серці зустрічай.
Вмиває річка світ в цей час зимовий,
Ти щирість благодаті відчувай.
Душа, мов кришталева, чиста стала,
У купелі зігріта від тепла.
Тобі любов надії подарувала,
Щоб доля світлим сяйвом розцвіла.
Хай крижана вода дарує сили,
Щоб янгол доторкнувся до плеча.
Ти стрінеш світло, що приходить мило,
Мов золота і лагідна свіча.
Душа хай віділлється джерелом,
Мов річка, що хрестилась у світах.
Ти будеш огорнутий тим теплом,
Що проростає радістю в літах.
У небесах зоря ясна палає,
Ти відчуваєш диво навесні.
Хрещальна вода серце омиває,
Мов срібні зорі в крижанім сні.
Тобі бажаю світла і відради,
Щоб віра в кожнім кроці розцвіла.
Божа благодать дарує справжні клади,
Й несе життя, мов течія тепла.
У день святий, коли іскряться води,
Ти відчуваєш дотик небесних крил.
Нехай дарує ласку і насолоду
Джерельний подих невичерпних сил.
Тобі бажаю в Йорданську прозору синь
Скинути втоми сірий важкий вантаж.
Світла небес ти в серці своїм поринь,
Надію й спокій здобувши як вірний страж.
У свято чисте, світле та ясне,
Хай радість в серце потече рікою.
Твоя надія, мов зерно земне,
Зігріє душу ніжною рукою.
Хрещення кличе в крижану купіль,
Змиваючи сумніви та всі тривоги.
Нехай Господь, згасивши часу біль,
Тобі освітить затишні дороги.
Серебряный звон над рекою проснулся,
Господь в иорданских водах улыбнулся.
Пусть радость в душе, словно иней, искрится,
И счастье в окно твоё птицей стучится.
Святая вода дарит сил обновление,
Ты примешь в смирении благословение.
Пусть вера горит, как свеча в темноте,
Навстречу небесной и светлой мечте.
В день светлый и морозный, мой родной,
Ты примешь от небес святой воды поток.
Пусть станет вера чистою звездой,
Что бережет тебя, мой сын, в этот урок.
Пусть иорданский хлад омоет жизнь,
Как серебром, укроет плечи синева.
Ты с добротой по главной цели двиньсь,
Пусть лишь любовь и правда будут как слова.
Сияет небо льдистой чистотой,
Ты встреть Крещение с открытою душой.
Пусть вера — путеводная звезда —
Тебя хранит сквозь долгие года.
Святой водой пусть смоет все невзгоды,
И светом наполняются пути.
Ведь ты, отец, как тихий берег рода,
Что помогает мне покой найти.
В прозрачных водах мир затих на миг,
Пусть чистотой наполнится твой путь.
Ты мудростью окреп, душой постиг,
Как в вере светлой радость подчеркнуть.
Морозный блеск уносит всю печаль,
Ты в этот день — как яркая звезда.
Пусть жизнь накроет, словно чистая вуаль,
И счастье в дом заходит навсегда.
В день светлый и зимний, мой сын, в час морозный,
Пусть вера сияет, как яркий маяк.
Ты примешь завет, этот дар благозвездный,
И в сердце угаснет душевный твой мрак.
Омойся водой — в ней святое дыханье,
Душа, словно птица, парит в облаках.
Пусть Господа ласка, как вешнее знанье,
Живет и сияет в надежных руках.