Золоте сонце в небі палає,
Ти весну в гості щиро гукай.
Млинець, мов щастя, теплом розквітає,
У серці радості солодкий край.
Вербовий подих крізь сніг пробився,
Для тебе свято у хату іде.
Ясний вогонь у душі засвітився,
В хоровод долі він нас поведе.
На столі золотії млинці,
Як весняні гарячі сонця.
Я дарую цю радість тобі,
Щоб забути про сніг у журбі.
Масляна в дім приходить до нас,
Свято світла у нинішній час.
Хай любов розквітає в душі,
Наче квіти в солодкій тиші.
Зима махає срібним крилом,
Ми млинці печемо із теплом.
Твій дім нехай сіяє від весни,
Ти ніжно посміхнись і відпочинь.
У небі сонце — золота монета,
Дарує радість сонячного квіту.
Хай доля стелить щастя полотно,
Тобі нехай сьогодні повезло.
Ти весну зустрічай, наче тепле проміння,
Хай минеться зима, мов останнє сумління.
Млинці золотаві — як сонце в долоні,
Дарую тобі їх у ці дні кольорові.
Хай радість танцює, немов завірюха,
Приємна розмова торкається вуха.
Ти стрій святкуй весело, в колі найкращих,
Серед днів оцих ясних та справді небавних.
Ти на стіл поклади золотисті млинці,
Наче сонце весняне в щасливій руці.
Вже зима відступає, мов срібний туман,
Ми зустрінемо разом цей дивний весняний майдан.
Хай згорають турботи у полум’ї див,
Ти відчуй цей напівзвук весняних розливів.
Як солодка весна у твоїм відкритті,
Я бажаю тепла і добра у житті.
Ось млинці на тарілці, як сонце в руках,
Ти з усмішкою топиш сніги у серцях.
Масляна кличе, вплітає весну,
Тобі я дарую цю пісню ясну.
Медом щастя розлито, як щира ріка,
Тепла твоя доля, легка і дзвінка.
Забудь про морози, життя розквіта,
Хай радістю повняться твої літа.
Золото млинців на столі розцвітає,
Весна тобі дзвоном у шибку стукає.
Нехай твоя доля невпинно сіяє,
А смуток узимку назавжди змовкає.
Тобі дарую тепло у це свято яскраве,
Нехай кожен день буде ніжним, як мед.
Життя твоє квітне, як сонце ласкаве,
Й дарує дарунки, як гарний бенкет.
Вже сонце змиває зимові сліди,
До тебе іду зі святковим теплом.
Млинці, як маленькі золоті зірки,
Тебе пригостять моїм щирим добром.
Весна вже рахує щасливі хвилини,
Твій сміх розтопляє останній мороз.
Прийми від душі оці теплі гостини,
Щоб вітер везіння удачу приніс.
Золоте сонечко в небі сіяє,
Ти весну щиро у гості чекай.
Млинець мов долоня тепла зігріває,
Долі солодкий усім нам розмай.
Зиму проводить пора на поріг,
Ти усміхнись, розтопи білий сніг.
Думки мов медові, хай линуть до краю,
Я тебе в Масницю палко вітаю.
Сонце в небі, мов тепле ясне коло,
Ти весну зустрічай, не ховайсь від див.
Танцює радість у серці довкола,
Бо ти кохання своє в мені розбудив.
Млинці золоті, як проміння ранкове,
Дарують солодку надію в цей час.
Твоє життя, наче свято казкове,
Хай радість ця буде завжди для нас.