Зима уходит, тает синий лед,
Тебя на праздник солнце позовет.
Блины румяны, словно янтари,
Ты с нами радость эту раздели.
Весна врывается в дыхание полей,
Забудь тревоги, приходи скорей.
Наш стол — как островок тепла в саду,
Я встречи нашей с нежностью жду.
Зима уходит, тает снег на крышах,
Ты приглашенье в этот полдень слышишь.
Блины, как солнце, греют стол теплом,
Пусть радость постучит в твой светлый дом.
Приди, мой друг, чтоб проводить морозы,
Забыть печали и зимы угрозы.
Весна в руках — румяный наш узор,
Начнем с блинов прекрасный наш разговор.
Зима уходит, тает снег пушистый,
Тебя зову встречать весну со мной.
Пусть блин, как солнце, золотом искрится,
Согреем сердце чаем и зимой.
Приди ко мне, давай прощаться с вьюгой,
На стол поставим мёд и пышный пир.
Ты станешь самым близким мне досугом,
Подарим вместе праздник в этот мир.
Зима уходит, тает лёд,
На стол накрыт медовый пир.
Пусть радость в гости залетёт
И в сердце засияет мир.
Приди, мой друг, на блин горячий,
Где солнце светит с тарелки дна.
Твой смех — подарок настоящий,
Вся жизнь теплом напоена.
Зима уходит, тает в дымке синей,
Тебя зову я встретить день весенний.
Пусть солнце льется золотом на иней,
На стол накроем — радости мгновенья.
Горячий блин — как солнца диск на блюде,
Мы с пылу-жару будем чай с тобой пить.
Пускай печаль о зимней спячке сбудет,
Хочу тебя я щедро угостить!
Вже сонце змиває зимові сліди,
До тебе іду зі святковим теплом.
Млинці, як маленькі золоті зірки,
Тебе пригостять моїм щирим добром.
Весна вже рахує щасливі хвилини,
Твій сміх розтопляє останній мороз.
Прийми від душі оці теплі гостини,
Щоб вітер везіння удачу приніс.
Золоте сонечко в небі сіяє,
Ти весну щиро у гості чекай.
Млинець мов долоня тепла зігріває,
Долі солодкий усім нам розмай.
Зиму проводить пора на поріг,
Ти усміхнись, розтопи білий сніг.
Думки мов медові, хай линуть до краю,
Я тебе в Масницю палко вітаю.
Сонце в небі, мов тепле ясне коло,
Ти весну зустрічай, не ховайсь від див.
Танцює радість у серці довкола,
Бо ти кохання своє в мені розбудив.
Млинці золоті, як проміння ранкове,
Дарують солодку надію в цей час.
Твоє життя, наче свято казкове,
Хай радість ця буде завжди для нас.
Ось млинці на тарілці, як сонце в руках,
Ти з усмішкою топиш сніги у серцях.
Масляна кличе, вплітає весну,
Тобі я дарую цю пісню ясну.
Медом щастя розлито, як щира ріка,
Тепла твоя доля, легка і дзвінка.
Забудь про морози, життя розквіта,
Хай радістю повняться твої літа.
Золото млинців на столі розцвітає,
Весна тобі дзвоном у шибку стукає.
Нехай твоя доля невпинно сіяє,
А смуток узимку назавжди змовкає.
Тобі дарую тепло у це свято яскраве,
Нехай кожен день буде ніжним, як мед.
Життя твоє квітне, як сонце ласкаве,
Й дарує дарунки, як гарний бенкет.