Ти на стіл поклади золотисті млинці,
Наче сонце весняне в щасливій руці.
Вже зима відступає, мов срібний туман,
Ми зустрінемо разом цей дивний весняний майдан.
Хай згорають турботи у полум’ї див,
Ти відчуй цей напівзвук весняних розливів.
Як солодка весна у твоїм відкритті,
Я бажаю тепла і добра у житті.
Зима уходит, тает синий лед,
Тебя на праздник солнце позовет.
Блины румяны, словно янтари,
Ты с нами радость эту раздели.
Весна врывается в дыхание полей,
Забудь тревоги, приходи скорей.
Наш стол — как островок тепла в саду,
Я встречи нашей с нежностью жду.
Зима уходит, тает снег на крышах,
Ты приглашенье в этот полдень слышишь.
Блины, как солнце, греют стол теплом,
Пусть радость постучит в твой светлый дом.
Приди, мой друг, чтоб проводить морозы,
Забыть печали и зимы угрозы.
Весна в руках — румяный наш узор,
Начнем с блинов прекрасный наш разговор.
Зима уходит, тает снег пушистый,
Тебя зову встречать весну со мной.
Пусть блин, как солнце, золотом искрится,
Согреем сердце чаем и зимой.
Приди ко мне, давай прощаться с вьюгой,
На стол поставим мёд и пышный пир.
Ты станешь самым близким мне досугом,
Подарим вместе праздник в этот мир.
Зима уходит, тает лёд,
На стол накрыт медовый пир.
Пусть радость в гости залетёт
И в сердце засияет мир.
Приди, мой друг, на блин горячий,
Где солнце светит с тарелки дна.
Твой смех — подарок настоящий,
Вся жизнь теплом напоена.
Встречай весну, как яркий луч тепла,
Чтоб жизнь, как блин, румяной расцвела.
Пусть зимний иней тает на душе,
Ты стала солнца ближе в мираже.
Сжигай печали в пламени огня,
Пусть радость дня наполнит у тебя.
Ты в этот праздник ласки и весны
Вдыхай предчувствие счастливой новизны.
Пусть блин золотистым цветком расцветет,
Тебя к обновленью весна позовет.
Твой радостный смех — словно звонкий ручей,
Средь мартовских ласковых, ярких лучей.
Ты съешь сладкий кусочек в кругу теплоты,
Пускай воплотятся в реальность мечты.
Твой дом — это гавань, где нежат ветра,
А Масленица прочь гонит след холода.
Вже сонце змиває зимові сліди,
До тебе іду зі святковим теплом.
Млинці, як маленькі золоті зірки,
Тебе пригостять моїм щирим добром.
Весна вже рахує щасливі хвилини,
Твій сміх розтопляє останній мороз.
Прийми від душі оці теплі гостини,
Щоб вітер везіння удачу приніс.
Золоте сонечко в небі сіяє,
Ти весну щиро у гості чекай.
Млинець мов долоня тепла зігріває,
Долі солодкий усім нам розмай.
Зиму проводить пора на поріг,
Ти усміхнись, розтопи білий сніг.
Думки мов медові, хай линуть до краю,
Я тебе в Масницю палко вітаю.
Сонце в небі, мов тепле ясне коло,
Ти весну зустрічай, не ховайсь від див.
Танцює радість у серці довкола,
Бо ти кохання своє в мені розбудив.
Млинці золоті, як проміння ранкове,
Дарують солодку надію в цей час.
Твоє життя, наче свято казкове,
Хай радість ця буде завжди для нас.