Ти впевнено ведеш залізного коня,
Хай радість зігріває серце щодня.
Нехай дорога стелеться, мов дивна нить,
А зоря вдалині тебе щомиті вернить.
За кермом ти ловиш вітру вільний спів,
Відганяєш смуток геть від берегів.
Нехай удача буде компасом в путі,
Ти кращий з усіх майстрів у цій житті.
Ти впевнено тиснеш на газ, мов на крилах у світ,
Хай сонце в дорозі розтопить холодний граніт.
Твій вірний залізний кінь грає мотором в пітьмі,
Нехай обминають тебе всі негоди й зими.
За кожним поворотом стелиться радісний шлях,
Хай зіркою щастя горить у далеких полях.
Твій день – це майбутнє, що впевнено мчить уперед,
Життя хай дарує солодкий, як спогади, мед.
Всміхається сонце крізь скло лобове,
Твій шлях, мов стріла, у майбутнє веде.
Нехай же кермо, наче крила живі,
Тебе до надійних причалів несе.
Зі святом вітаю, мій рідний, тебе,
Хай радість з тобою летить за вікном.
Дорога як килим встеляє себе,
А щастя стає твоїм вірним кермом.
Хай доля стелить рівний автобан,
Ти весело рушай у добрий путь.
Нехай розвіє вітер весь туман,
І радощі твій час нехай знайдуть.
Залізний кінь не підведе в путі,
Мотор співає пісню на весні.
Ти кращий з керманичів у житті,
Хай зірки сяють ясно у вікні.
Хай доля стелиться, як стрічка чарівна,
Ти весело рушай, де манить далина.
Твій вірний кінь, як промінь, розрізає тьму,
Я щиро й тепло дякую йому.
В щасливий шлях, мій рідний, в добрий час,
Хай радість дня з’єднає знову нас.
Твій досвід — маяк у туманах буденних,
До мрій, що стоять у чергах натхненних.
Тримай кермо міцно, крізь роки і дощ,
Щоб вітер удачі розвіяв весь дрож.
Пишаюсь тобою, вертайся додому,
Залишивши в полі тривогу й утому.
Хай доля стелиться рівним автобаном,
Ти мчиш у мрію крізь ранковий туман.
Твій двигун співає, мов птах на світанні,
А щастя чекає у кожнім зізнанні.
За кожним поворотом — сонце і сміх,
Ти бачиш світ, кращий за всіх і за всіх.
Нехай твій кермо веде прямо додому,
Де зникнуть умить і втома, і втома.
Ти впевнено руль тримаєш в руках,
Як вітер, що мчить по шосейних полях.
Нехай за вікном лиш добро розквітає,
А світла дорога тебе зустрічає.
Хай радість зігріє, як сонце в траві,
Щасливі дні в серці нехай будуть живі.
Ти — майстер доріг, мій рідний, мій скарб,
Лиш добрі події зажди серед варб.
Дорога стрічкою лягає під колеса,
Ти мчиш у даль, де небо доторкнись.
Твоє авто — мов птах, летить до весни,
Ти з вітром у душі навіки зітнись.
Хай доля світить дальнім світлом щиро,
Спідометр хай радість виміря.
Я зичу, щоб була поїздка миром,
Твоя зоря хай щастям засвітя.
Ти впевнено тиснеш на газ, мов на крилах летиш у політ,
Хай радість зігріє для тебе весь цей неозорий світ.
Твій шлях — наче стрічка, що в’ється крізь сонця ясні промені,
Ти мчиш, як той вітер, тримаючи долю в руках на ремені.
Нехай за віконцем цвіте доброта і минає нічна пелена,
Бо ти — капітан, що долає мости, де вирує в душі весна.
Я щиро вітаю, рідненький, і зичу щасливих доріг,
Хай ангел навіки охоронить наш дім і твій вірний поріг.
Хай доля стелить рівний шлях для тебе,
А світло фар розвіє смуток знов.
В авто, мов в небі, линеш ти до неба,
Де зігріває серце лиш любов.
Нехай твій двигун співає в ритмі свята,
Тримай кермо, мій рідний, залюбки.
Хай радість буде в пам’яті багата,
А щастя розминає всі кутки.