Твої долоні — ніжні маяки,
У темряві розвіють кожен страх.
В лікуванні ти сиплеш пелюстки,
Надію залишаєш на вустах.
Ти — сонця промінь в сірих буднях знов,
Серцебиття даруєш ти сповна.
Твоя робота — щира це любов,
Що відступає вмить перед нею зима.