Ти – мій вогонь у цю зимову ніч,
Зігрієш серце, сяючи здалека.
Я щиро йду тобі назустріч,
Минаючи часи тривоги й леку.
Сніжинки – білі ноти на вікні,
Зіграють джаз для нас у передзвонах.
Хай радість розквітає навесні
В твоїх обіймах, ніжних і бездонних.
За вікном сніжинки — білий зіркопад,
У душі моїй весна, бо ти зі мною поряд.
Твій погляд, як вогонь, зігріє в люту ніч,
Я щастя зичу нам на безліч світлих зустріч.
Минулий рік піде у спогади, як сон,
А ми з тобою знов в один ідемо тон.
Нехай цей час дарує ніжність і тепло,
Щоб з нами завжди диво новорічне розцвіло.
Кружиться сніг, мов біле диво,
У келихах іскриться ніч.
З тобою так мені щасливо,
Ми схожі на вогні двох свіч.
Хай рік новий веде за руку
У казку мрій, де вічний світ.
Ми збережемо цю науку:
Любові дивний наш політ.
Мерехтить сніжинок ніжний хоровод,
У келихах іскриться щастя дно.
Вдихаю я в цей світлий Новий год,
Бо з тобою мрію бути вже давно.
Ти — теплий промінь в моїх сірих днях,
В твоїх обіймах спокій я знайду.
Нехай зоря осяє вірний шлях,
У казку цю з тобою я піду.
За вікном сніжинки — білі діаманти,
Ти для серця мого — кращий із атлантів.
Новий рік несе нам зоряні доріжки,
Зачекає світ, побудемо удвох трішки.
Твоя ніжність — теплий промінь у негоду,
Ти даруєш спокій, мов свята насолоду.
Я в твоїх обіймах мрію загадаю,
З новим щастям тебе, милий, привітаю!
Ти наче промінь у зимовий час,
Сніжинки танцю ведуть навкруги.
В очах твоїх сяє свято для нас,
Хай зникнуть в теплі ці снігові луги.
Як келих щастя, п’ю ніжність твою,
З тобою рік новий зовсім не страшно.
Я щиро й палко тебе так люблю,
Ти — мрія моя, найдорожча і власна.
Хай срібний сніг на плечі ляже лагідно,
Ми зустрічаємось у зорях чарівних.
Твій погляд — світло, що палає праведно,
Ти — мій маяк у днях зими стрімких.
Годинник б’є, він нам дарує спокій,
В бокалах блискітки — мов мрії вогняні.
Ми входимо у наш новий, далекий крок,
Ти — серця стук у тихій вишині.
Хай зорі вкриють снігом білий шлях,
У келихах іскриться ніжна мрія.
Я бачу Всесвіт у твоїх очах,
Де кожна мить, як світло, пломеніє.
Годинник б’є, сріблиться заметіль,
Ти поруч — серце сповнене любов’ю.
Пройдемо разом крізь життєву ціль,
З’єднавши рік новий із долею твоєю.
Ти — мій маяк у морі заметілі,
Коли летять сніжинки в дивний танець.
Ми вдвох зустрінем ночі ці несмілі,
Де щастя сяє, мов небесний ранець.
Нехай цей рік малює світло в очі,
Ти — ніжний сад серед зими і льоду.
Я бути хочу знов під зорями щоночі,
У ритмі серця, що веде на вроду.
Зірками січень пише на вікні,
Ти ніби сонце в крижаній імлі.
Нехай заграють вогники яскраві,
На нашій спільній, чарівній землі.
Цей рік для нас — як чиста біла сторінка,
Де кожна мить дарує серцю диво.
Ти — моя рідна, найсвітліша стежинка,
З тобою в січні так мені щасливо.