Сьогодні радість в серці розквітає,
Тебе з ювілеєм щиро привітаю.
Нехай життя, мов келих, повна чаша,
Лунає пісня, юність вічна ваша.
Хай доля сипле зірку у долоні,
У сонці квітнуть ніжні ваші скроні.
Ти йди вперед, не знаючи тривоги,
Хай щастям встелені будуть дороги.
Сьогодні радість в дзеркалі дзвенить,
Ти ніби квітка, що дарує світло.
В очах твоїх мов зірка знов горить,
Життя барвисте, наче в травні квітло.
Прийми вітання, щирі і ясні,
Ти стала сонцем у зимовій млі.
Хай дні пливуть, мов човен у весні,
Найкраща доля — тут, на цій землі.
Тобі сьогодні рік, маленьке сонечко,
Ти дивишся у світ, немов у віконце.
Вже перший крок зробив ти так сміливо,
Життя твоє — це справжнє, чисте диво.
Нехай добром цвіте твоя стежина,
Ти ніжна і квітуча, мов зернина.
Хай радість зігріває у долонях,
А щастя розквітає на твоєму скронях.
Сьогодні сонечко для тебе розквітає,
У кожнім кроці радість ожива.
Твій перший рік, як квітка, розквітає,
А світ дарує лагідні слова.
Ти — ніжна зірка в нашому віконці,
Маленьке диво, сповнене тепла.
Нехай же усмішка, ясна мов сонце,
Навкруг тебе розпустить два крила.
Перший рік — мов зоря на світанку,
Ти даруєш нам сонце щодня.
Сміх дзвенить, як кришталь спозаранку,
Ти — немов наша квітка весняна.
Світ тобі відкриває обійми,
Бо тобою палають шляхи.
Хай же щастя злетить нестримними,
Наче птиці в ранкові птахи.
Алтын көздәй синең гомер юлың,
Бәхет тулы һәрвакыт сулышың.
Шатлык яусын, чәчәк атсын иртәң,
Йөрәгеңдә булсын җылы ялкын.
Якты нурлар сагып килде юбилеең,
Тормыш диңгезеңдә җилләр тыныч.
Кояш кебек балкып яшә мәңге,
Син бит безнең өчен олы юаныч.
Юбилей килде, шатлык бүләк итә,
Йөрәгеңдә гөлләр чәчәк ата.
Якты кояш кебек нурың сибеп,
Күңелеңдә өмет янып ята.
Тормыш юлың булсын алтын инеш,
Бәхетләрең җитсен ай-кояшка.
Син һәрвакыт нурлы, сирәк кеше,
Тиңләшә алмас беркем бу ташларга.
Матур яшә, кадерле дус кешем,
Шатлык чишмәләрең ташып торсын.
Синең йөзгә елмайса гел гөлең,
Якты тормыш юлың балкып торсын.
Күңелеңдә шатлык нуры балкый,
Йолдыз кебек яна бу кичтә.
Язмыш сиңа бүләкләрен саклый,
Бәхет юлың үтә өметтә.
Гомер юлы – алтын аккан инеш,
Чәчәк атсын һәрбер иртәдә.
Син бит нурлы, кадерле бер кеше,
Калсын шатлык якты күңелдә.
Юбилей — ул якты нурлы йолдыз,
Тик синең йөрәктә уйный сагышсыз.
Гомер юлың гөлләр белән тулган,
Шатлык чишмәләре күңелдә туган.
Син каршыла бүген яңа таңны,
Ачып матур, изге теләкләрне.
Ак бәхетләр яусын бары сиңа,
Йолдызлар да балкый бүген аңа.
Алтын көзең килде ишек кагып,
Якты нурлар сибеп күңелдә.
Шатлык чәчәкләре китсен ачып,
Йолдыз булып балкы гомереңдә.
Юлларыңда булсын бәхет таңы,
Тынычлыктан торсын иртәләр.
Синең өчен җанның иң якыны,
Бу яздагы җылы җилләр дә.