Весняне сонце золотить твій крок,
Ти знову вивів мрію на поріг.
В саду розквіт, як ніжний пелюсток,
Що вмився в сріблі вранішніх доріг.
Твої долоні — ключ до дивних справ,
Ти вишиваєш світлом новий день.
Щоб вітер долі пісню проспівав,
Серед весняних радісних пісень.
Травневе сонце світить для твоїх доріг,
Цвіте бузковим сном святковий наш поріг.
Твій кожен крок — це впевнене, легке крило,
Що від весни тепло в життя перенесло.
Хай праця буде квіткою в твоїх руках,
Тримаєш вдачу, ніби птаха у зірках.
Тобі бажаю, щоб душа завжди цвіла,
В потоці днів стрічались тільки світла й зла.
Сьогодні сонце дарує проміння тобі,
У кожній справі ти — майстер натхнення.
Нехай же спокій весняний прийде у журбі,
Як чистий ранок, даруючи нове впевнення.
Твоїми руками збудовані мрії цвітуть,
Як квіти перші у полі, що стали весною.
Нехай же успіхи світлу дорогу знайдуть,
З любов’ю і миром ідучи поруч з тобою.
Сьогодні сонце сіє золотим дощем,
Ти зустрічай весну і теплий світлий день.
Нехай робота стане ніжним куренем,
Де пісня квітів ллється без пісень.
Тобі бажаю праці, наче сну,
Щоб успіх крила розгорнув за мить.
Вдихай у груди молоду весну,
Хай радість серця зорями горить.
Хай сонце вплететься у квіти весни,
Тобі подарує щасливі ці сни.
Твій труд — ніби пісня, легка і дзвінка,
Удачею повна твоя осяйна рука.
Радіє природа, святковий цей час,
Весняне проміння веде через нас.
Ти щиро радій, хай любов розквіта,
Життя щоб дарувало чудові літа.
Весенний свет ложится на ладони,
Мир пробудился, словно ото сна.
В садах уютных, где негромко стонет
От ветра трепетная тишина,
Ты стала мне дороже всей природы,
Моя любовь, мой вечный Первомай.
Пусть солнце льется золотым дождем
На труд простой и радость светлых дней.
Мы счастье наше бережно несем
В потоке жизни, делая важней
Тепло твоих в моих руках ладоней,
Твой нежный взгляд — желанная весна.
Сегодня солнце светит лишь тебе,
Мы вторим вешней, радостной судьбе.
Твой смех — как майский утренний рассвет,
Прекрасней глаз твоих на свете нет.
Забудь о буднях, сбрось забот вуаль,
В цветущий сад направим мы печаль.
Ты — нежный сад, что в сердце расцветает,
И труд души в любви моей растает.
Весенний свет ложится на ладони,
Мы в этот май вплываем, как в мечту.
Пусть суета на жизненном перроне
Сдаст прав на радость нежную свою.
Твой труд — как сад, что цветом наливался,
Я для тебя цветущие несу.
Пусть майский гром, что в небе разыгрался,
Сотрет всю грусть, как каплю на лесу.
Весенний ветер зажигает искры мая,
Ты словно солнце, что разбудит целый свет.
Твой нежный взгляд — дорога светлая, прямая,
Тебя чудесней в этом мире просто нет.
Забудь про все свои заботы и печали,
Ты мой цветок среди берез и майских снов.
Пусть звонким эхом зазвучат в лесах дали,
Твоя улыбка — мой уют и мой покров.
Весенний свет в ладонях греет сад,
Ты словно май, чей нежен аромат.
Твой ясный взгляд — живой поток тепла,
В котором жизнь так сладко расцвела.
Закончен труд, наш день уходит прочь,
Любви костер прогонит в сердце ночь.
Ты — майский дар, души моей уют,
Пусть лишь цветы пред нами упадут.