Ти нині птах, що мріє про польоти,
Лишаєш берег школи назавжди.
Твій шлях — то світло, вищої ноти,
Ми скажемо: за мрією іди!
Нехай зоря осяє кроки ніжні,
Ти квітка, що розквітла у саду.
В очах твоїх — світання перші, дивні,
Ми впевнено підтримаєм ходу.
Ти нині стелеш крила у політ,
Вже рідний клас лишається за спинкой.
Твій час дарує сонячний розквіт,
Ти стаєш дорослою перлинкой.
Хай доля вірний вистеле маршрут,
А мрії стануть зоряним багажем.
Лиш пам’ятай тепло домашніх пут,
Ми в серці бережемо тебе краєм.
Злетів сьогодні птах у сині далі,
Ти відкриваєш двері в світ новий.
Ми сльози радості сховаєм у печалі,
Бо ти, мов промінь, що в світанку ожив.
Стежина стелиться квітчастим килимом,
Ти впевнено до мрії йди вперед.
Стань для людей сьогодні теплим джерелом,
Життя твоє нехай не знає бід.
Сьогодні світло грає у твоїх очах,
Ти ніби птах, що вирвався із клітки.
Вже виросли крила у твоїх плечах,
А ми плетемо мрії, як до втечі нитки.
Ти сміливо ступай на широкий поріг,
Життя – це зоряна стежка у полі.
Ти знайдеш сотні чесних доріг,
На власній, ясній, золотій добрій долі.
Сьогодні птах твій вилетів із хати,
Ти став дорослим, світ цей підкори.
Ми будем вірність зіркам дарувати,
Що світять вдалеч, мов ліхтарі гори.
Твій шлях — це море, де хвилі неспокійні,
Ти стерновим будь, не бійся тих бур.
Нехай тривоги стануть вмить спокійні,
У снах шукай свій золотий мур.
Дорога кличе, ти лети, рідненький,
Нас пам’ятай, як свій причал вночі.
Твій успіх — промінь, теплий і гарненький,
Від щастя в руки ти візьми ключі.
Ми в небо відпускаємо дитинство,
Ти стежку власну сміло обирай.
Любові світло — наше вам спадківство,
У добрий шлях, у свій квітучий край.
Ти розправляй натхненно дужі крила,
Хай доля пише золоте зерно.
В тобі живе невтомна, дивна сила,
І щастя вже постукало в вікно.
Сьогодні світло в очах твоїх грає,
Дитинство крила свої розправляє.
Ти ніби квітка, що сніг подолала,
Щоб доля зоряна краще сіяла.
Стежка життєва тебе вже чекає,
Вітер удачі в вітрила влітає.
Будь мужнім кораблем у вирі подій,
Назустріч мріям, до берега мрій.
Дивись, як світло стелиться під ноги,
Ти крок зробив у юність золоту.
Ми проводжаєм в далекі дороги
Твою ясну, дитячу чистоту.
Злітай, неначе птах у небо синє,
Шукай свій шлях у морі суєти.
В душі хай квітне гордості зернина,
Будь мужнім там, де зможеш тільки ти.
Візьми в дорогу спогади про хату,
Де зірка щастя світить крізь вікно.
Ми прагнем сил тобі побажати,
Хай збудеться в житті усе давно.
Ми в світ широкий проводжаєм, ти сьогодні наче птах,
В очах надію зберігаєш, немов світанки на вустах.
Шкільні роки мов сон пролились, доріг багато перед ти,
Ти до зірок уперто рвись, свій власний обрій віднайди.
Хай доля стелеться шовками, не знати бід і марних сліз,
Ти назавжди зостанешся з нами, весняний свій тримаєш віз.
Ми зичимо тобі удачі, нехай дзвенить життя пісень,
Вирішуй непрості задачі, хай світлою буде новий день.
Дивись, як світло стелиться під ноги,
Ти виросла, мов квітка навесні.
Вже вишиті всі зоряні дороги,
В твоїм житті збуваються пісні.
Ти — промінь сонця в нашому віконці,
Злетів твій птах у синю височінь.
Хай радість щира грає у долонці,
Відводячи життєву довгу тінь.