Ти розкриваєш крила, наче птах,
Зі мною в класі вчився ти колись.
Вже виросли сліди на берегах,
Ти до зірок сьогодні подивись.
Цей випускний — яскравий квітник мрій,
Ти став дорослим, світлим і міцним.
Лиш пам’ятай тепло долонь моїх,
У серці будь ласкавим, чарівним.
Ти квіточкою ніжною зростав,
В очах твоїх — ранковий ясний світ.
Я бачу, як ти впевнено літав,
Зібравши з мрій крилатий свій політ.
Як парус, що тримає вірний курс,
Ти крізь роки до обрію пливи.
Моя любов — це світлий твій ресурс,
У добру путь! До сонця ти живи.
Пам’ятаю, як вперше ти в клас свій зайшов,
Ти у серці моєму свій промінь знайшов.
Твої мрії, мов птахи, у небо летять,
А зірки у очах так яскраво зорять.
Сьогодні мій учень великим вже став,
Ти сходинку нову без страху здолав.
Нехай твоя стежка квітками рясніє,
Бо щира душа лиш добро пересіє.
Згадай, як вперше ти прийшов до класу,
Тримавсь за руку, мов за промінь дня.
Ми разом зупиняли плин і часу,
І в серці квітла вдячність, як весна.
Тепер ти став дорослим, мов той птах,
Що небо розсікає у польоті.
Хай щастя світло світить у думках,
У кожній твоїй дивній, світлій ноті.
Ти стала дорослою, квітко тендітна,
Надіями світлими в небо лети.
Тобі доля світить, зоря дивовижна,
Сміливі шляхи ти зумій віднайти.
Тримала твій крок на стежині зі школи,
Мій спогад — як промінь, що гріє в імлі.
Ти щирість душі не забудь ніколи,
Ясний корабель у великій землі.
Ти пам’ятаєш перший крок до школи,
Як боязко тримав мою долонь.
Минуло все — не вернеться ніколи
Цей світ дитинства, теплий, як вогонь.
Сьогодні ти — доросла, світла птаха,
На крилах мрій летиш у небуття.
Нехай твоя життєва, вільна плаха
Малює диво-веселку життя.
Ти сміливо йди назустріч зорям,
Будь сонцем, що розквітне у імлі.
Я щиро вірю — серцем і відзором
Ти станеш найщасливішим на землі.
Сьогодні птах твій в небо поринає,
Ти знов тримаєш аркуш у руці.
Твоя зоря ще впевнено сіяє,
Як теплий промінь вранці на ріці.
Ти розкриваєш крила для польоту,
У світ великих, мрійливих доріг.
Хай зникнуть вмить тривоги та турботи
Біля твоїх жаданих перемог.
Ти виріс, пташеня, з моїх теплих долонь,
У серці розпалив дорослий вогонь.
Вчорашній малюк, ти крокуєш вперед,
Життя – це для тебе солодкий ще мед.
Залиш у минулому зошит старий,
Ти став уже зовсім, мій любий, дорослий такий.
Хай доля малює яскравим зіркам,
Ти вір у свій успіх, усім берегам.
Ти пам’ятаєш, як несміло в клас прийшов,
І в букварях проміння сонця ми знайшли.
Я бачу, як ти сили, наче скарб, віднайшов,
У світ дорослий крізь роки ці проросли.
Нехай же доля стане вірним вітрилом,
Хай радість квітне, наче сад в весняний час.
Лети вперед, махаючи натхненним крилом,
А я теплом душі триматиму ще в серці вас.
Ти вчора був маленьким, наче птах,
З портфелем ледь помітним на плечах.
Сьогодні ти — дорослий, як зоря,
Пишається тобою вчителька твоя.
Життя — це море, де пливеш вперед,
Хай успіх буде солодким, як мед.
Нехай крило твоє не знає зла,
А в серці квітне доброта й тепла.