Згадай, як вперше ти прийшов до класу,
Тримавсь за руку, мов за промінь дня.
Ми разом зупиняли плин і часу,
І в серці квітла вдячність, як весна.
Тепер ти став дорослим, мов той птах,
Що небо розсікає у польоті.
Хай щастя світло світить у думках,
У кожній твоїй дивній, світлій ноті.
Ти стала дорослою, квітко тендітна,
Надіями світлими в небо лети.
Тобі доля світить, зоря дивовижна,
Сміливі шляхи ти зумій віднайти.
Тримала твій крок на стежині зі школи,
Мій спогад — як промінь, що гріє в імлі.
Ти щирість душі не забудь ніколи,
Ясний корабель у великій землі.
Ти пам’ятаєш перший крок до школи,
Як боязко тримав мою долонь.
Минуло все — не вернеться ніколи
Цей світ дитинства, теплий, як вогонь.
Сьогодні ти — доросла, світла птаха,
На крилах мрій летиш у небуття.
Нехай твоя життєва, вільна плаха
Малює диво-веселку життя.
Ти сміливо йди назустріч зорям,
Будь сонцем, що розквітне у імлі.
Я щиро вірю — серцем і відзором
Ти станеш найщасливішим на землі.
Ти розкриваєш крила, наче птах,
Зі мною в класі вчився ти колись.
Вже виросли сліди на берегах,
Ти до зірок сьогодні подивись.
Цей випускний — яскравий квітник мрій,
Ти став дорослим, світлим і міцним.
Лиш пам’ятай тепло долонь моїх,
У серці будь ласкавим, чарівним.
Ти квіточкою ніжною зростав,
В очах твоїх — ранковий ясний світ.
Я бачу, як ти впевнено літав,
Зібравши з мрій крилатий свій політ.
Як парус, що тримає вірний курс,
Ти крізь роки до обрію пливи.
Моя любов — це світлий твій ресурс,
У добру путь! До сонця ти живи.
Пам’ятаю, як вперше ти в клас свій зайшов,
Ти у серці моєму свій промінь знайшов.
Твої мрії, мов птахи, у небо летять,
А зірки у очах так яскраво зорять.
Сьогодні мій учень великим вже став,
Ти сходинку нову без страху здолав.
Нехай твоя стежка квітками рясніє,
Бо щира душа лиш добро пересіє.
Сьогодні птах твій в небо поринає,
Ти знов тримаєш аркуш у руці.
Твоя зоря ще впевнено сіяє,
Як теплий промінь вранці на ріці.
Ти розкриваєш крила для польоту,
У світ великих, мрійливих доріг.
Хай зникнуть вмить тривоги та турботи
Біля твоїх жаданих перемог.
Ти виріс, пташеня, з моїх теплих долонь,
У серці розпалив дорослий вогонь.
Вчорашній малюк, ти крокуєш вперед,
Життя – це для тебе солодкий ще мед.
Залиш у минулому зошит старий,
Ти став уже зовсім, мій любий, дорослий такий.
Хай доля малює яскравим зіркам,
Ти вір у свій успіх, усім берегам.
Ти пам’ятаєш, як несміло в клас прийшов,
І в букварях проміння сонця ми знайшли.
Я бачу, як ти сили, наче скарб, віднайшов,
У світ дорослий крізь роки ці проросли.
Нехай же доля стане вірним вітрилом,
Хай радість квітне, наче сад в весняний час.
Лети вперед, махаючи натхненним крилом,
А я теплом душі триматиму ще в серці вас.
Ти вчора був маленьким, наче птах,
З портфелем ледь помітним на плечах.
Сьогодні ти — дорослий, як зоря,
Пишається тобою вчителька твоя.
Життя — це море, де пливеш вперед,
Хай успіх буде солодким, як мед.
Нехай крило твоє не знає зла,
А в серці квітне доброта й тепла.