Ти крокуєш у світ, наче сонце ясне,
Лиш дитинство в душі назавжди не засне.
Твої мрії — це птахи в безкрайнім польоті,
Залишаєш ти школу в цім щаснім дрімоті.
Ти сьогодні цвітеш, мов весняний садок,
Ми даруємо щирий і вірний рядок.
Стане доля твоя золотим оксамитом,
А життя — океаном, що дихає літом.