Весняне сонце сяє у віконце,
Ти ніжна квітка в серці моїм знов.
В очах твоїх мов промінці, мов сонця,
І розцвітає щирая любов.
Ти — тепла казка в сірі, довгі будні,
Мій вічний ранок, світло доброти.
Хай зникнуть всі негоди незабутні,
Бо краща в світі в мене тільки ти.
В твоїх очах розквітла сонцем весна,
Ти ніби зірка, що дарує світло мені.
Я п’ю твою ласку, як воду з джерела,
Моя кохана, ти — щастя на цілі дні.
Сьогодні радість в кожній квітці співа,
Ти — ніжний вірш у моїх буднях нових.
Твоя усмішка — мов осяйна зоря,
Я розчиняюсь в обіймах твоїх палких.
Твій сміх — це промінь у зимовій тиші,
Ти ніжно квітнеш у моїх руках.
Твої слова для мене наймиліші,
В очах твоїх — весна на пелюстках.
Сьогодні свято, день твого світання,
Для тебе зірка в небі зацвіла.
Ти — втілення мого палкого визнання,
Де кожна мить — мов сповідь до тепла.
Ти — ніжна зоря, що торкається вікон,
Ти сповнюєш серце весняним теплом.
Я вдячний долі за твій тихий спокій,
За те, що ти поруч — моїм джерелом.
Цей день — пелюстка на долонях сонця,
Що квітне для тебе в ранковій росі.
Кохана, ти світиш у моє віконце,
Найперша у світі в усій цій красі.
Ти — ніжна зірка в небі веснянім,
Даруєш світло у моє життя.
В саду душі стаєш моїм промінням,
У тебе вірю, мов у майбуття.
Хай березень сплете вінок із мрій,
У косах сонця квітне аромат.
Ти — серця спокій і солодкий грій,
Мій найдорожчий, квітучий сад.
Ти розквітаєш ніжно, наче сад,
Ловиш весни моєї теплий подих.
Твій сміх — це справжній квітів листопад,
Що огортає серце у дні вільних сходів.
Для тебе сонце в небі золотім
Малює світла лагідні візерунки.
Ти — затишок у домі мім, моїм,
Прийми ж від серця ці палкі цілунки.
Твій сміх — весняний промінь золотий,
Ти ніжно квітнеш в серці, наче сад.
Щасливий я, що поруч ти завжди,
Ловлю твій світло-сонячний погляд.
Життя моє — це подорож удвох,
Ти зірка, що веде мене крізь млу.
Для тебе, люба, все зробити зміг,
Я все тепло тобі одній дарую.
Весняне сонце пестить ніжні квіти,
Ти ніби промінь у моїй душі.
Найкраща хрещена у всьому світі,
Зігрієш серце, мов вогонь в тиші.
Хай доля сипле пелюстки дарунків,
А березень дарує радість дня.
Твій сміх — це чари ніжних візерунків,
Ти світла зірка, вірна і ясна.
Ти, хресна, мов сонечко в небі веснянім,
Даруєш тепло у цей день золотий.
Стає моє серце щасливим і раннім,
Як квітнуть сади у душі твоїй, рідній.
Нехай же весна розсипає перлини,
Мов ніжні дарунки на плечі твої.
Для тебе, найкращої в світі хрещеної,
Співають сьогодні дзвінкі солов’ї.
Весняне сонце золотить поріг,
Ти ніби квітка, що розквітла вмить.
Вже березень для тебе вибрав біг,
Хай радість серце лагідно п’янить.
Моя чарівна хресна, будь як сад,
Де кожна гілка — усмішка ясна.
Ти даруєш тепло, як ніжний зорепад,
З тобою в хаті вічна весняна весна.