Всміхнулось сонце лагідно до тебе,
Ти ніжна, мов весняний перший цвіт.
В очах твоїх — безмежне чисте небо,
Даруєш ти тепло на цілий світ.
Хай доля, наче казка, розквітає,
У серці дзвонить радісна весна.
Тобі здоров’я щиро я бажаю,
Ти в мене, рідна, в світі лиш одна.
Твої очі, як зорі в нічній вишині,
Дарують тепло і наснагу мені.
Весняне проміння цілує вуста,
У тебе душа, мов кришталь, золота.
Ти квіткою ніжною в серці цвітеш,
У казку щасливу мене ти ведеш.
Хай радість торкнеться твоїх теплих рук,
Допоки у світі почується звук.
Ти — промінь сонця у вікні веснянім,
Теплом зігрієш кожну мить мою.
Твій сміх дзвенить струмочком невгамовним,
Я щиро й ніжно так тебе люблю.
Нехай же березень малює мрії,
У косах — сніг, а в серці — світла вись.
Ти, мов зоря, даруєш нам надії,
Частіше, рідна, просто посміхнись.
Ти наче промінь, що крізь хмари грає,
Тепло душі даруєш ти мені.
Твій добрий сміх весну в саду вітає,
Мов білосніжні квіти на вікні.
Троянди в серці розквітають щиро,
Ти ніжна пташка в ріднім домі цім.
Хай буде вдосталь радості і миру,
Бо ти — це світло, спокій і мій дім.
Хай сонце вплететься у коси твої,
Як промені золота, ясні та ніжні.
В весняній, палкій та казковій імлі
Розквітнуть серця твої квіти дивовижні.
Ти світло несеш, мов ранкова зоря,
Твій сміх розганяє хмаринки у небі.
В душі хай квітує квітуча пора,
Бо щастя і радість належать лиш тобі.
Ти наче промінь ранковий у полі,
Що будить квіти від сну навесні.
Дякую серцю за зустріч, за долю,
Ти ніби ноти у вічній пісні.
Твоя усмішка — весняне намисто,
У кожнім подиху спокій і світло.
Будь же сьогодні щаслива та чиста,
В саду душі, де кохання розквітло.
Твій сміх — це пролісок у снігу навесні,
Ти світло даруєш у дивній пісні.
Нехай твоя доля, мов тепла зоря,
Розквітне в очах, де щастя моря.
Як ніжна фіалка, ти прагнеш до сонця,
Хай радість постукає в твоє віконце.
Будь квітучою завжди, рідна моя,
Бо ти у житті — чарівна течія.
Ти наче пролісок у полі, що зиму легко подолав,
Твій погляд сповнений любові, яку ти світло нам віддав.
Нехай весна дарує крила, несе удачу в кожну мить,
Ти, рідна, найдорожча сила, з якою радісно нам жить.
Душа твоя — це сад без краю, де квіти впевнено цвітуть,
Тебе сьогодні привітаю, вказуючи щастю путь.
Лишайся, бабусю, яскрава, немов ранковий сонячний промінь,
Хай буде світла твоя слава, а серце — ніжністю наповни.
Моя рідна, як сонечко ясне, зігріваєш ти душу мені,
Ти весною квітуєш прекрасно, наче квітка у мирнім сні.
Твої руки — це ніжні крилята, що дарують душевний спокій,
Будь щаслива у кожне свято, мій дарунок тобі дорогий.
За твою доброту золотисту, за усмішку, що світло несе,
Хай життя буде чисте та чисте, хай дарує святе і просте.
Ти для мене — як мудрість природи, ти взірець для моїх сподівань,
Хай минають весняні негоди, без тривог і важких випробувань.
Тремтить весна у пазухах небес,
Ти ніжно квітнеш, мов ранковий сад.
В очах твоїх — коштовний світ чудес,
Я щиро квітів зичу тобі в ряд.
Сьогодні сонце пише лист тобі,
А я схиляюсь вдячно до плечей.
Хай зникнуть тіні, мов пісок в журбі,
Сяй золотом своїх щасливих очей.