Хресна мамо, сонце весняне,
Твоя ніжність квіткою стає.
Щастя хай у серці не в’яне,
Бо воно для тебе лиш цвіте.
Ти — ранковий промінь золотий,
Напуваєш добротою світ.
Я дарую лагідний цей мрій,
Щоб казковим був твій вербний цвіт.
Хресна мамо, сонце весняне,
Твоя ніжність квіткою стає.
Щастя хай у серці не в’яне,
Бо воно для тебе лиш цвіте.
Ти — ранковий промінь золотий,
Напуваєш добротою світ.
Я дарую лагідний цей мрій,
Щоб казковим був твій вербний цвіт.
Ти — ніжна зірка у веснянім небі,
Тепла даруєш промінь кожен день.
Я щиро лину серцем нині до тебе,
Вплітаючи у спокій звуки пісень.
Твоя турбота — наче квітка рання,
Що розквітає в пам’яті моїй.
Прийми ж бо, хресна, ці весняні вітання,
Ти світло мрій та берег спокійних надій.
Ти — ніжна зірка у моїх долонях,
Тепло весни у кожному рядку.
В твоїх очах — мов сонце на загонах,
Дарую посмішку тобі легку.
Як квітка ніжна, розцвітай щомиті,
Ти — хрещена, мій скарб і оберіг.
Найкраща ти в усім безмежнім світі,
Нехай не буде втоми для доріг.
Твій сміх — весняний дзвоник у садку,
Ти ніжно квітнеш в серці, мов троянда.
Я щастя п’ю, як росу по кутку,
Моя ти світла, лагідна леганда.
Твої очі — два неба навесні,
У них шукаю спокій і надію.
Ти даруєш тепло мені вві сні,
З тобою поруч — все життя радію.
Ти наче промінь у зимові дні,
Теплом цілуєш серце, мов весна.
В очах твоїх танцюють ясні дні,
Кохана, ти у мене лиш одна.
Як ніжна квітка, що дарує світ,
Ти ніби зоря, що веде у далину.
Прийми від мене цей весняний цвіт,
Я в тебе, люба, вічно потону.
Ти розцвіла, як пролісок весною,
Тепло даруєш серцю крізь віконце.
Я йду вперед, лиш дотичний з тобою,
Моя ти ніжна та ясна, мов сонце.
Весняний вітер шепче про кохання,
Букет думок сплітається у мрію.
Ти — для душі моєї споглядання,
Я біля тебе світ весь зрозумію.
Весняне сонце цілує вії,
Ти ніжно квітнеш у цій порі.
Твої мрії — як світлі лілеї,
Що розквітають в ранковій зорі.
Для тебе казка у день цей гожа,
Ти — промінь щастя, дзвінкий струмок.
На щиру пісню ти серцем схожа,
Мій найтендітніший у світі квіток.
Зі святом весни, моя хресна рідненька,
У серці розквітне хай ніжна мета.
Ти наче промінчик, зоря чарівненька,
Усмішка твоя мов жива чистота.
Тобі я дарую цей сонячний спокій,
Ти вчиш мене мудрості в кожному дні.
Нехай же твій шлях буде лагідним, кроком,
В душі хай співають весняні пісні.
Хресна матусю, весняне світання,
Твоя ніжність квітне, мов дивна зоря.
Прийми від хрещеника щире вітання,
Ти — в моїм серці ясна діброва.
Сяє усмішка — промінь у небі,
Радість даруєш мені повсякчас.
Твоїм теплом я зігріваюсь, як треба,
Щастя нехай осяває лиш вас.
Сьогодні сонце грає у волоссі,
Ти ніжно квітнеш, наче яблуневий цвіт.
В росі ранковій, як в життєвій росі,
Даруєш лагідно мені свій світ.
Моя ти хрещена, мов зірка весняна,
Що шлях підсвічує в буденній метушні.
Хай радість лине, наче пісня п’яна,
І березневі дні несуть вогні святі.