Твої очі, як зорі в нічній вишині,
Дарують тепло і наснагу мені.
Весняне проміння цілує вуста,
У тебе душа, мов кришталь, золота.
Ти квіткою ніжною в серці цвітеш,
У казку щасливу мене ти ведеш.
Хай радість торкнеться твоїх теплих рук,
Допоки у світі почується звук.
Ти — промінь сонця у вікні веснянім,
Теплом зігрієш кожну мить мою.
Твій сміх дзвенить струмочком невгамовним,
Я щиро й ніжно так тебе люблю.
Нехай же березень малює мрії,
У косах — сніг, а в серці — світла вись.
Ти, мов зоря, даруєш нам надії,
Частіше, рідна, просто посміхнись.
Ти наче промінь, що крізь хмари грає,
Тепло душі даруєш ти мені.
Твій добрий сміх весну в саду вітає,
Мов білосніжні квіти на вікні.
Троянди в серці розквітають щиро,
Ти ніжна пташка в ріднім домі цім.
Хай буде вдосталь радості і миру,
Бо ти — це світло, спокій і мій дім.
Хай сонце вплететься у коси твої,
Як промені золота, ясні та ніжні.
В весняній, палкій та казковій імлі
Розквітнуть серця твої квіти дивовижні.
Ти світло несеш, мов ранкова зоря,
Твій сміх розганяє хмаринки у небі.
В душі хай квітує квітуча пора,
Бо щастя і радість належать лиш тобі.
Ти наче промінь ранковий у полі,
Що будить квіти від сну навесні.
Дякую серцю за зустріч, за долю,
Ти ніби ноти у вічній пісні.
Твоя усмішка — весняне намисто,
У кожнім подиху спокій і світло.
Будь же сьогодні щаслива та чиста,
В саду душі, де кохання розквітло.
Твій сміх — це пролісок у снігу навесні,
Ти світло даруєш у дивній пісні.
Нехай твоя доля, мов тепла зоря,
Розквітне в очах, де щастя моря.
Як ніжна фіалка, ти прагнеш до сонця,
Хай радість постукає в твоє віконце.
Будь квітучою завжди, рідна моя,
Бо ти у житті — чарівна течія.
Як промінь сонця у вікні зігрів,
Твій погляд, мов весняний ніжний цвіт.
Я щиро побажати так хотів:
Хай радість відкриває цілий світ.
Ти — квітка, що розквітла у садах,
На серці хай розтане білий сніг.
В твоїх очах — мов зірка у піснях,
Звучить нехай щасливий щирий сміх.
Весняне сонце золотом іскриться,
Ти ніжна квітка, що дарує світ.
Твоя усмішка — чиста таємниця,
Мій найдорожчий і ласкавий цвіт.
Хай доля сипле щастя, наче зорі,
Бо ти для мене — всесвіт без межі.
В очах твоїх — немов в прозорім морі,
Сховались радості у віражі.
Хай сонце в вікна м’яко зазирне,
Ти ніжно посміхнешся, як весна.
Це свято ніби промінь обійме,
Тобі присвята радісна ясна.
Ти розквітаєш квіткою в саду,
Як зірка в небі, світиш з-поміж хмар.
В щасливу й теплу мить до тебе йду,
Бо ти для серця — найцінніший дар.
Ти квітнеш, як промінь у сірій імлі,
Найкраща бабусю на цілій землі.
Твій голос — мов музика ніжних птахів,
Що сріблом дзвенить серед тихих снігів.
Даруєш ти ласку, як ранішній сад,
Лови теплоти мій сьогоднішній вдяд.
Хай доля малює яскраве життя,
Ти — зірка моя і моє почуття.