Тихо стелиться вечір, мов срібна вуаль,
Миколай відкриває у серці печаль.
Він кладе під подушку надію свою,
Ти відчуй цю любов у нічнім спокої.
Хай минають тривоги, мов хмарки імли,
Щоб казкові дарунки до тебе прийшли.
Залишайся собою, як зірка вгорі,
Щастя світить яскраво тобі у дворі.