Тихо в вікна сніжок заглядає,
Миколай нам дарунки несе.
Твоє серце нехай розквітає,
Хай омріяне збудеться все.
Як зоря в небесах, сяй яскраво,
Радість ніжну в душі бережи.
Стане днина ця казкою справжньою,
Ти удачі своїй розкажи.
Тихо в вікна сніжок заглядає,
Миколай нам дарунки несе.
Твоє серце нехай розквітає,
Хай омріяне збудеться все.
Як зоря в небесах, сяй яскраво,
Радість ніжну в душі бережи.
Стане днина ця казкою справжньою,
Ти удачі своїй розкажи.
Миколай несе в віконце зірку,
Щоб розсіяти зимову гірку тьму.
Тобі дарую радість незміренну,
Твою усмішку — світлу і натхненну.
Хай щастя падає сніжком у хату,
Щоб мрій було у тебе так багато.
Ти ніби квітка серед білих мрій,
Прийми цей дар на свято дороге в мені.
В вікно постукав Миколай тихенько,
Ти спиш, мій любий, затишно й тепленько.
Нехай він вкриє серце добротою,
А я завжди ділитись хочу тобою.
Дарунок мій — то зоряна вечірня,
Моя любов, мов дивна, чиста скриня.
Хай радість днесь запалює багаття,
Вже вишито для нас щасливе плаття.
Тихо сніг за вікном мерехтить,
Миколай у віконце стукає вмить.
Твоє серце — мій промінь тепла,
Щоб любов наша вічно цвіла.
Під подушку кладу я надію,
Ти здійсниш мою найніжнішу мрію.
Бо для мене ти — всесвіт без меж,
Ти найкращий, коханий, це знаєш ти теж.
Тихо в дім заходить зимова ніч,
Миколай запалює зорі в очах.
Я кладу кохання, мов скарб, у піч,
Щоб вогонь зігрів твій життєвий шлях.
Хай дарунки доля несе тобі,
Ти — мій промінь світла у час густий.
Ми потонемо ніжно у цій журбі,
Бо твій сон — це острів мій золотий.
Тихо падає сніг на пухнасті вії,
Миколай принесе нам ранкову зорю.
В твоїх снах оживуть найсолодші надії,
Я любов свою ніжну тобі подарую.
Ми запалимо світло у затишній хаті,
Ти — мій якір і небо в житті золотім.
Щастя буде у серці теплом проростати,
Бо з тобою я впевнено йду в добрий дім.
Під подушку кладу тобі ніжність і світло,
Бо ти, наче сонце, в душі розквітаєш.
Вже свято зимове навколо розквітло,
Ти радість мою у серці тримаєш.
Хай Миколай принесе тобі мрії крилаті,
Мов сніг білосніжний на вітах спокій.
Ми будемо поруч у затишній хаті,
Мій добрий, коханий, мій скарб дорогий.
У вікнах сяє зірка золота,
До нас прийшла казкова ніч свята.
Мій любий, ти — мов промінь у пітьмі,
Даруєш стільки світла ти мені.
Микола в хату радість принесе,
Нехай він береже тебе усе.
Ти — якір мій серед бурхливих днів,
Мій вічний затишок і джерело вогнів.
Зимова ніч вдяглася в срібні шати,
До тебе Миколай спішить у дім.
Хочу у серці щиро розказати,
Що ти — вогонь в житті моїм усім.
Як зірка, ти ведеш мене крізь мряку,
Даруєш світло навіть у пітьмі.
За це кохання — від душі подяку
Кладу дарунком в теплі дні зими.
За вікном сніги кладуть тонкі вуалі,
Ти чекаєш дива у вечірній тиші.
Хай святий дарує спокій у печалі,
А зоря надії світить тобі вище.
Ти впусти це свято у серце, як проміння,
Хай дарунок долі зігріває вмить.
Бо в душі твоїй живе просте сумління,
Що навчило світ цей щиро так любить.