У вікнах сяє зірка золота,
До нас прийшла казкова ніч свята.
Мій любий, ти — мов промінь у пітьмі,
Даруєш стільки світла ти мені.
Микола в хату радість принесе,
Нехай він береже тебе усе.
Ти — якір мій серед бурхливих днів,
Мій вічний затишок і джерело вогнів.
Зимова ніч вдяглася в срібні шати,
До тебе Миколай спішить у дім.
Хочу у серці щиро розказати,
Що ти — вогонь в житті моїм усім.
Як зірка, ти ведеш мене крізь мряку,
Даруєш світло навіть у пітьмі.
За це кохання — від душі подяку
Кладу дарунком в теплі дні зими.
У вікнах вже сріблиться тихий сніг,
Ти чуєш, як у двері час стукає?
Микола в дім приходить без вагань і ніг,
В очах твоїх мов зіронька сіяє.
Тобі дарую щире це тепло,
Хай радість стане золотом у хаті.
Щоб вірі в серці затишно було,
І мрії в небі — мов птахи крилаті.
У вікна тихо стукає зима,
На серці світло, наче у дитинстві.
Хай зникне враз тривога і пітьма,
У цій святковій зоряній намисті.
Для тебе Миколай несе дари,
В пухнастій шалі мрій та сподівання.
Хай смуток згине в сніжній до, гори,
Прийми від мене щире привітання.
Зимове небо зіркою малює,
Святий Миколай у вікна вже заглянув.
Твоє тепло серце моє дарує,
Щоб світ навколо ніжністю розтанув.
Ти будь щасливим в цю святкову мить,
Нехай надія, як свіча, палає.
Хай радість в домі тихо забринить,
Все те, що ти так щиро забажаєш.
У тихий вечір, зіркою зігрітий,
Микола йде, щоб двері відчинити.
Тобі несе він спокій серед квітів,
Щоб в серці зміг ти впевнено зоріти.
Хай срібний сніг вкриває втому пліч,
Дарунок свій чарівний ти знайдеш.
В коротку і солодку зимову ніч
Ти до своїх бажань сміливо йдеш.
Хай Миколай у тиші за вікном
Тебе огорне зоряним теплом.
Нехай надії промені ясні
Тобі приносять спокій уві сні.
Залиш усі тривоги за поріг,
Бо диво мчить крізь хуртовину сніг.
Твоя душа, мов келих для весни,
У цю ніч бачить радісні сни.
За вікном сніжинки — срібні дзвоники,
Миколай несе дарунки в дім до тебе.
Хай зникають всі сумніри-полонники,
А в душі сіяє чисте, світле небо.
Ти відкрий серця для щирих сподівань,
Бо любов — це іскра, що в зимові ночі
Звільняє нас від смутку та вагань,
І радість світлом запалює очі.
Миколай у віконце загляне тихенько,
Покладе тобі щастя в долоні м’якенько.
Нехай мрії розквітнуть, мов зірки ясні,
І дарують тепло ці святкові дні.
Ти сміхайся щомиті, чарівна душе,
Хай любов твоє серце зігріє дорожче.
Мов цукровий метелик, злетить твоя вдачу,
Ти ніколи не знатимеш втоми і плачу.
Зіркове світло падає у вікна,
До тебе в гості Миколай іде.
Твоя душа, мов квітка, ніжна й сонячна,
Хай радість тиха за руку веде.
Дарунок спокою кладе під подушку,
Мов диво, що вві сні до нас летить.
Я зичу, щоб у серці, як у мушлі,
Любов і віра мали власну мить.