Ти сієш мудрість, наче зерна в полі,
У серці світло бережеш щодня.
Хоч дні летять, як поштові гастролі,
Ти — зірка, що веде нас у знання.
Твоя душа — то невтомна криниця,
Де спогади, мов чиста джерелиця.
Хай радість знов у вікна постукає,
А осінь вдячно в скронях заблищить, хай серце не втомиться.
Твій голос — світло в лагіднім світанні,
У книгах долі промені життя.
Ми принесли вітання на прощання,
Та пам’ять кличе в тепле відкриття.
Душа — це сад, де мудрість проростає,
І слово сіє зерна золоті.
Хай радість знову серце окриляє,
Ти — вчитель наш на непростій путі.
Ти даруєш знання, мов весняні квіти,
У серцях розсіваєш ти світло і сміх.
Допоможеш у світі дорослому жити,
Ти для нас — золотий, наймудріший успіх.
Як компас у морі, ведеш нас ти впевнено,
Напуваєш думки, наче зрілий нектар.
Хай збуваються мрії, усе буде врешті-решт
Лиш для тебе — цей вдячний, учительський дар.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях натхненний справді без кінця,
Ти світлом зігріваєш кожний дім.
Твої слова — то океан знання,
Де кожна думка — перламутровий хід.
Ти щиро вчиш долати навмання
Вершини мрій, вдивляючись у світ.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як теплий дощ на спраглі пелюстки.
Твоя мета — світліша за сонця,
Ти відкриваєш нам нові рядки.
Даруєш крила, зоряний політ,
За руку ведеш впевнено вперед.
Хай радістю наповниться твій світ,
А будні будуть солодкі, як мед.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотому.
Твій шлях іде терпляче до кінця,
Даруючи наснагу кожному дому.
Ти запалюєш іскру у душі,
Мов маяк у морі знань безкраїм.
Ми в ці святкові, світлі рубежі
Тобі здоров’я й щастя забажаєм.
Сьогодні свято світле, наче промінь,
Ти мудрістю наповнюєш наш дім.
В очах твоїх — знань океан і спокій,
Ти світиш сонцем радісним усім.
Як капітан, ведеш нас за собою,
Твій досвід — як надійне джерело.
Щаслива будь під нашою судьбою,
Даруй усім натхнення і тепло.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях іде безкрайньо, до кінця,
А світлість знань наповнює наш дім.
Ти — компас мій у морі непростим,
Крізь океан порад ведучий зір.
Ставай же щастям в цей день святим,
В успіх своїх учнів щиро вір.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотому.
Твій шлях іде до світла, до вінця,
Ти відкриваєш двері всьому дому.
Твоя душа — немов джерельний спів,
У кожній справі — щире натхнення.
Ти вчиш нас бачити красу світів,
Даруючи чарівне сьогодення.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях іде до самого вінця,
Вчительським світлом світиш ти усім.
Даруєш крила мріям, наче птах,
Ти мудрість плекаєш, як сад весняний.
Нехай цвіте удача на шляхах,
Бо ти для нас — наставник дорогий!