Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як теплий промінь світла на зорі.
Твій шлях — це вірність, щира до кінця,
У зошитах і в кожнім букварі.
Твій досвід — наче компас золотий,
Ти мудрістю ведеш нас за собою.
Нехай цей день, квітучий і ясний,
Наповниться надією й любов’ю.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як сонце, що роздмухує багаття.
Твоя робота — світло без кінця,
Мов золоте від осені плаття.
Колего, ти тримаєш небо знань,
А очі — наче чиста синя річка.
Хай збудеться потік твоїх бажань,
В душі горить яскрава вдячна свічка.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як теплий промінь світла на зорі.
Твій шлях іде терпляче до вінця,
Щоб мудрість розквітала в дітворі.
Ти — компас, що веде крізь океан,
Ми вдячні за натхнення і тепло.
В очах твоїх — весняний океан,
З яким усім нам добре повезло.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях знання не знає, мов, кінця,
Ти створюєш затишок, наче дім.
Твої слова — то музика душі,
Ведеш вперед, даруючи наснагу.
В святкові дні, в робочі дні й тиші
Я щиро шлю тобі свою повагу.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях знання не має у кінця,
Ти світлом наповняєш кожен дім.
Для нас ти — компас в морі без доріг,
Натхнення джерело в ранковий час.
Я вдячності кладу на твій поріг,
Бо ти частинку душі даруєш нам щораз.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях знання не знає, мов, кінця,
Ти створюєш затишний, світлий дім.
Твої слова — то срібний водограй,
Що пробуджує до думок весну.
Натхнення ти у свято забирай,
Цю пісню вчительську, таку ясну.
Ти сієш мудрість, мов зерно в поля,
Твій голос — світло, що роздмухує багаття.
В очах твоїх мов пісня навісна земля,
Ти даруєш знання, немов коштовне плаття.
Твоє терпіння — тихий, мудрий сад,
Де кожне слово квітне, наче дивна мрія.
Вертається до тебе вдячності парад,
Бо ти для нас — жива і світла надія.
Ти сієш мудрість, наче зерна в полі,
Даруєш світло у щоденній долі.
Твій голос — теплий промінь навесні,
Що пробуджує мрії осяйні.
За кожну іскру знань у серці вдячний,
Для нас ти справжній орієнтир удачний.
Мов мудрий човен в океані книг,
Ти стелиш успіх до долонь моїх.
У серці ти тримаєш світло знань,
Як теплий промінь вранці на вікні.
Ти гасиш шторм дитячих запитань,
Мов мудрий човен на морській чухні.
Твій голос — ніжна нота у житті,
Сплела слова у золоту косу.
Ми вдячні за стежки в твоїм путі,
Бо ти несеш крізь бурі цілу красу.
Ти сієш мудрість, наче зерна в полі,
Ведеш крізь терни до нових висот.
Твоя рука вмиває світ від болю,
Як ніжний промінь в вирі турбот.
Ти — компас мій у морі знань безкраїх,
Зігрієш щирим словом, мов крилом.
Хай доля в свято квітами розквітає,
Щоб ти горів незгаслим тут теплом.