Твій голос — світло в лагіднім світанні,
У книгах долі промені життя.
Ми принесли вітання на прощання,
Та пам’ять кличе в тепле відкриття.
Душа — це сад, де мудрість проростає,
І слово сіє зерна золоті.
Хай радість знову серце окриляє,
Ти — вчитель наш на непростій путі.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотому.
Твій шлях іде терпляче до кінця,
Даруючи наснагу кожному дому.
Ти запалюєш іскру у душі,
Мов маяк у морі знань безкраїм.
Ми в ці святкові, світлі рубежі
Тобі здоров’я й щастя забажаєм.
Сьогодні свято світле, наче промінь,
Ти мудрістю наповнюєш наш дім.
В очах твоїх — знань океан і спокій,
Ти світиш сонцем радісним усім.
Як капітан, ведеш нас за собою,
Твій досвід — як надійне джерело.
Щаслива будь під нашою судьбою,
Даруй усім натхнення і тепло.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях іде безкрайньо, до кінця,
А світлість знань наповнює наш дім.
Ти — компас мій у морі непростим,
Крізь океан порад ведучий зір.
Ставай же щастям в цей день святим,
В успіх своїх учнів щиро вір.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотому.
Твій шлях іде до світла, до вінця,
Ти відкриваєш двері всьому дому.
Твоя душа — немов джерельний спів,
У кожній справі — щире натхнення.
Ти вчиш нас бачити красу світів,
Даруючи чарівне сьогодення.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях іде до самого вінця,
Вчительським світлом світиш ти усім.
Даруєш крила мріям, наче птах,
Ти мудрість плекаєш, як сад весняний.
Нехай цвіте удача на шляхах,
Бо ти для нас — наставник дорогий!
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях натхненний, гідний він вінця,
Ти створюєш добро у світі цім.
Для тебе свято квітне у душі,
Ти ніби якір у бурхливі дні.
Нехай збуваються усі вірші,
Що приховані у добрі й весні.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як сонце, що розсіює тумани.
Твоя наснага світить без кінця,
Лікуючи душевні всі вагання.
Для тебе світ — мов зоряний урок,
Де знань вогні ясніють на порозі.
Робиш ти впевнений, щасливий крок,
Хоч би які були в житті дорозі.
Ти даруєш знання, мов весняні квіти,
У серцях розсіваєш ти світло і сміх.
Допоможеш у світі дорослому жити,
Ти для нас — золотий, наймудріший успіх.
Як компас у морі, ведеш нас ти впевнено,
Напуваєш думки, наче зрілий нектар.
Хай збуваються мрії, усе буде врешті-решт
Лиш для тебе — цей вдячний, учительський дар.
Ти сієш зерна мудрості в серця,
Як тепле сонце в небі золотім.
Твій шлях натхненний справді без кінця,
Ти світлом зігріваєш кожний дім.
Твої слова — то океан знання,
Де кожна думка — перламутровий хід.
Ти щиро вчиш долати навмання
Вершини мрій, вдивляючись у світ.