На плечи легла синева облаков,
Ты помнишь заветы суровых прыжков.
Как шелк парашюта струился огнем,
Мы небо незримо делили вдвоем.
Пусть память в тельняшке до сердца дойдет,
Ведь вечно в душе совершаешь полет.
Ты крылья надел, покоряя простор,
С ветрами ведя свой мужской разговор.
Ти розправляєш крила у блакиті,
Як срібний птах, що рветься в висоту.
Найкращий в цілім, неозорім світі,
Ти бережеш братерську нам мету.
Шовковий купол — неба пелюстка,
Вітри в долонях ти тримаєш вмить.
Твоя дорога — відважна і вузька,
Але душа, як зірка, в нас горить.
Ты в небе синем, словно птица, волен,
И купол шелковый хранит твой смелый путь.
Я знаю, ты судьбой своей доволен,
И от присяги не стремишься отдохнуть.
Сегодня праздник твой, мой самый главный,
Звенит десантный гимн в густой листве.
Ты — щит надежный, рыцарь мой бесславный,
Цветок в моей спокойной синеве.
Ти в небі синьому, мов птах, розправив крила,
Надійна вежа ти і захист на віки.
Тобі природа всю відвагу подарила,
Бо ти коханий мій, ти гордість для сімки.
Сріблястий купол, наче хмара, враз розквітне,
Ти знов до зір несеш свій відданий політ.
Нехай життя твоє завжди, як сонце, квітне,
Ти — мій герой, що підкорив весь білий світ.
Ти розкриваєш купол в синій вишині,
Немов орел, що звик до висоти.
В твоїй душі — вогні ясні й міцні,
Бо небом вдачу міряєш лиш ти.
Сьогодні свято — твій зірковий час,
Надійна сталь і серця чистий дзвін.
Хай радість ця тримає міцно нас,
Ти справжній воїн, ти — наш вірний син!
Небесний купол знову кличе ввись,
Ти крила розправляєш в тишині.
В очах твоїх зірки переплелись,
Як срібні іскри в синій глибині.
Ти — вітер, що ламає всі прегради,
У стропах парашута — вірний шлях.
Тобі не треба зайвої поради,
Бо мужність світить сонцем у руках.
Хай береже тебе міцне коріння,
Де б ти не був, як птах у висоті.
Твоя відвага — чистеє сумління,
Ти — символ сили в нашім майбутті.
Ти розкриваєш купол над полями,
Як срібний птах у сині висоти.
Ділишся мирним небом із синами,
Лиш гордість відчуваю я, бо ти.
Твій крок — це вітер, впевнений і дужий,
Загартований сталь у вогні.
До труднощів ти зовсім байдужий,
Вдачі бажаю я в святкові дні.
Ти розкриваєш купол в сині небеса,
Де вітер п’є твою відвагу на льоту.
Твоя душа — то незгасаюча краса,
Що береже під сонцем міць святу.
Хай доля стелить шлях тобі крильми,
Бо ти коваль міцних залізних днів.
Ми дивимось на тебе крізь дими,
Ти — кращий з гордих та незламних снів.
Ти підкорив безкрає синє море,
Де вітер п’є зірчасте молоде.
Нехай мине будь-яке лихо й горе,
До зір хай доля радісно веде.
Як птах, розправив ти міцні крила,
У небі чистім пишеш ти політ.
Хай береже тебе свята і сміла
Любов, що дарує світло всьому світу вліт.
Ти знову в синім, як весняне небо,
У серці вогник — відданий рубіж.
Я щиро привітаю нині тебе,
Бо ти завжди до мрії вірно мчиш.
Твій купол — наче біла хмара квіту,
Ти сміло крокуєш крізь вітри й часи.
Хай радість зігріває в цьому світі,
А мужність додає святкової краси.