Сьогодні тридцять п’ять — це ніжна мить,
Як сонце, що в долонях золотить.
Твій час іде, немов струмок дзвінкий,
Цвіте душа, як сад травневий, свій.
Прийми вітання, щирі і ясні,
Хай збудуться всі мрії уві сні.
Ти — зірка, що веде у дивний світ,
Ясний вогонь в твоїх тридцять п’ять літ.
Тобі сьогодні тридцять п’ять — це світанок,
У келиху долі — ранковий кави аромат.
Ясний вогонь в душі палає, мов світанок,
Ти ніби квітка, що розкрила диво-сад.
Хай доля стелить золоте й безкрає поле,
І щирим сміхом розквітає кожна мить.
Тримай удачу, мов зірку, що світить долі,
Нехай же серце у щасті птахом летить.
Тобі сьогодні сорок, наче стиглий літній сад,
У погляді щасливім квітне весняний каскад.
Ти ніби зірка в небі, що до мрії нас веде,
Хай радість у цей вечір до дверей твоїх прийде.
Твій досвід — як перлина у глибинах океану,
Вже випита розкішність раннього туману.
Це юність не згасає, це лиш новий політ душі,
Ти у життєвій книзі — кращі пишеш рубежі.
Тобі сьогодні сорок, наче світанок,
Життя дарує казку, мов ранній веснянок.
Твоя душа — то промінь, що гріє весь світ,
Ти квітка гарна, що впала в мій квіт.
У сорок років доля — немов чистий шовк,
Ти в серці залишила найніжніший вогник.
Хай щастя рікою в твій дім припливе,
А світла надія у грудях живе.
Чотири десятки — мов сонячний зріст,
Ти будуєш до щастя свій власний міст.
В душі розквітає весняний оксамит,
Хай радість дарує цей пройдений світ.
Ти мудрість зібрала, як перли в намисто,
У серці панує прозоре і чисте.
Нехай же удача летить, як пташина,
Бо ти у розквіті — святкова людина.
Сьогодні тридцять п’ять — це ніжний розквіт квітів,
Ти ніби промінь сонця у вікні.
Найкращий подарунок в цьому світі,
Що ти даруєш світло всім мені.
Життя як течія, де мрії наче зорі,
В очах твоїх любові глибина.
Пливи по долі, як човен по морі,
Де радість п’єш до самого дна.
Тридцять п’ять — це світанок яскравий,
Ти ведеш свій життєвий маршрут.
Наче квітка, що стелиться травами,
В доброті твої роки цвітуть.
Хай в душі твоя зірка сіяє,
Вдачу ловиш ти, наче в долоні.
Твоє серце від щастя співає,
В морі спокою, в теплім затоні.
Тобі сьогодні тридцять літ, настав розквіт весняний,
У келиху долі іскриться бурштиновий мед.
Ти ніби зоря, що долає свій шлях безталанний,
Майбутнє готує тобі свій найвищий злет.
Хай роки, мов ріка, несуть радість у кожну днину,
Ти впевнено крізь сито випробувань пройди.
Тридцять — це міст через ясну і щиру хвилину,
Де щастя цвіте, щоб лишитись на довгі сліди.
Сьогодні тридцять — це яскравий зліт,
Ти відчиняєш до мети новий політ.
Твій ювілей — це ніби світанок в росі,
У дивній, світлій та щасливій всій красі.
Тобі бажаю, щоб вогонь в очах горів,
Щоб вітер долі мрії втілити зумів.
Хай радість квітне, наче травень у садах,
А щастя стелиться у сонячних променях.
Сьогодні тридцять — це яскравий зліт,
Твій шлях відкрився, наче перший цвіт.
Ти ніби зірка в небі виграєш,
Свій власний всесвіт радісно куєш.
Хай доля сипле золотом пісок,
До щастя зробиш впевнений крок.
Мов річка тепла, дні біжать у даль,
Назавжди зникне прикрість та печаль.