Сімдесят літ — це золота нитка,
Що вплітається ніжно у долю твою.
Твоя мудрість, як в полі розквітла квітка,
Я про це тобі щиро сьогодні співаю.
Хай роки, мов ріка, пливуть тихо і вдаль,
А душа завжди світиться світлом ясним.
Не торкнеться ніколи серця печаль,
Будь щаслива у небі, в усьому земнім.
Сімдесят – це як осінь у світлих тонах,
Тепле сонце у ніжних твоїх небесах.
Ти весною душі розквітаєш щомить,
Хай щаслива зоря у житті зазорить.
Твоя мудрість — мов зоряний тихий потік,
Що дарує наснагу в кожен новий рік.
Будь здорова, рідненька, у свято твоє,
Хай удачу й любов доля в руки дає.
Сьогодні сімдесят, мов срібний сніговій,
Ти світишся добром в душі живій.
Твій шлях — це сад із квітів чарівних,
Де кожен день дарує спокій дивних книг.
Як сонце, що всміхається щодня,
Ти — мудрості мов золота броня.
Хай радість ллється зоряним дощем,
Нехай біда обійде нас із плачем.
Сьогодні шістдесят — немов світанок,
Ти ніжно зустрічаєш світлий ранок.
В душі квітує радість весняна,
А мудрість — як глибока глибина.
Хай доля сипле зоряне намисто,
У серці буде завжди світло й чисто.
Ти квітни, наче айстра у саду,
Я щастя й радість в дім твій приведу.
Сьогодні шістдесят — то зоряна весна,
У келиху душі хлюпочеться сповна.
Ти ніби сад, де квіти знов розквітли,
У дні ясні, де промені привітні.
Нехай роки — то золоті нитки,
Що шиють щастя візерунки залюбки.
Ти стрінь цей ювілей, мов світло мрії,
Хай радість серце знову позолотить і зігріє.
Шістдесят — це розквіт стиглої весни,
У скронях срібло, мов цілющі сни.
Ти стежку долю впевнено ведеш,
Як сонце в небі, радість ти несеш.
Хай доля сипле зірку у долоні,
Любов горить, як маки на осонні.
Ти у житті — мов капітан в путі,
Бажаю щастя й успіхів в путі.
Сьогодні шістдесят тобі прийшло,
Як сонце, в серці світло розцвіло.
Твій час — це річка, сповнена тепла,
Що мудрість у долонях принесла.
Хай доля сипле зірку до вікна,
Мов тиха пісня, лагідна, ясна.
Ти квітнеш дивом, наче сад вгорі,
Купаючись у золотій зорі.
Тобі сьогодні п’ять і п’ять, як дзеркало долі,
Радіють зорі у вікні на вільнім полі.
Твоя душа — то світлий сад, де квітнуть мрії,
І бережеш ти в серці світлу віру й дії.
Хай роки — наче мудрість снів, легкий дарунок,
Життя малює щастя твій ясний рисунок.
Ти ніжно квітнеш, наче травень у розквіті,
Найкраща доля світить хай тобі на світі.
Сьогодні п’ятдесят і п’ять годин,
Ти ніби квітка, що не знає втоми.
В очах твоїх — відблиски височин,
Ти серцем світиш у порозі дому.
Хай доля сипле золоті сліди,
Надію ніжно стелить на дорогу.
Ти молодість свою в собі веди,
І дякуй мудрості за дні і змогу.
П’ятдесят п’ять — це квітень у душі,
Ти пишеш долі яскраві вірші.
Нехай життя, мов дзеркало води,
У спокої відводить всі біди.
Ти сяй, немов ранкова, свіжа зоря,
Хай радість в серці — вічная моря.
Тобі бажаю в дні ці золоті,
Лиш квітів повні руки у житті.