Тобі сьогодні чверть століття, наче цвіт,
Ти впевнено до сонця йдеш у світ.
Хай мрії, мов птахи, летять у височінь,
Залишивши в душі ясну й прозору тінь.
Твої двадцять п’ять — це чисте джерело,
Що радість і надію в серце принесло.
Ти ніби зірка, що в небі запалала,
Щоб доля твоя лагідно сіяла.
Тобі сьогодні срібний ювілей,
Ти світиш, мов зоря серед ночей.
Двадцять п’ять — це квітка у саду,
Я радість для тебе в долонях знайду.
Життя як пісня, де дзвінкий мотив,
Хай збудеться все, що в душі ти лишив.
Хай доля малює яскравий візерунок,
Це свято для тебе — як ніжний дарунок.
Ти квітнеш яскраво, немов дивна мрія,
У серці палкім розквітає надія.
Тридцять — це схід, золотава пора,
Де долі розсипана щедра іскра.
Хай доля вплітає у коси удачу,
Ти щиро смієшся — я поряд не плачу.
Як вітер весняний, лети у життя,
Де щастя дарує тобі майбуття.
Тобі сьогодні тридцять літ, — це світанок весняний,
У келиху долі іскриться бурштиновий напій п’янкий.
Ти ніби вітрило, що ловить свій вітер жаданий,
Сяй яскраво, як зірка у небі, мій друже палкий.
Хай роки, мов перлини, в долонях надійно лягають,
Твій шлях — золотий компас, що вкаже найкращий момент.
Ті мрії, що в серці вогнем неозорим палають,
Сплетуться у щастя, мов дивний, ясний діамант.
Сьогодні тридцять — це зоряна мить,
Ти ніби квітка, що вміє цвісти.
Нехай же серце, як сонце, горить,
Вдачу і радість зумієш знайти.
Життя — це море, яскрава ріка,
Упевнено ти свій тримаєш штурвал.
Доля хай буде, мов річка, м’яка,
Й кожен твій крок — це святковий фінал.
Чверть століття — це зірка ясна,
В твоїм серці розквітла весна.
Ти, мов промінь, що грає в саду,
Я до тебе з любов’ю іду.
Срібні крила в дарунок прийми,
Ми сміливо в обійми зими.
Хай життя, наче пісня легка,
Там, де доля у тебе дзвінка.
Сьогодні чверть століття в тебе, друже,
Ти світиш сонцем, ніжним і ясним.
Твій шлях — це сад, де доля квіти туже
Плете у пам’ять світлим полотном.
Прийми вітання, щирі та крилаті,
В очах нехай іскриться зорепад.
Ставай щасливим, ніби в пишній хаті,
Де зріє мрій вишневий аромат.
Срібна дата — мов вранішня зоря,
Ти відкриваєш нові горизонти.
Нехай сьогодні, як чиста ріка,
До мрій твоїх ведуть високі фронти.
Тобі двадцять п’ять, наче квітка в саду,
Я щиро вітаю зі святом яскравим.
Крізь долю веди свою зірку жагучу,
Щоб бути у щасті завжди величавим.
Двадцять років — це вранішня зоря,
Ти ведеш свій корабель в океан.
Нехай доля сміється здалека,
Розганяючи впевнено туман.
Золота ти стежина між трав,
Хай любов розквітає в душі.
Ти ніколи не знав злих отав,
А життя пише світлі вірші.
Тобі сьогодні двадцять літ, неначе квітка, розквітає,
Ти ніби вранішній світанок, що світ упевнено вітає.
Двадцять — це сходинка яскрава до всіх здійсненних мрій,
Ти горизонт сміливо креслиш у морі радості й надій.
Життя малює полотно, де фарби світлі лиш вирують,
Хай зорі щастя у віконце тобі сьогодні подарують.
Будь зіркою свого шляху, лети вперед, немов весна,
Бо юність — джерело натхнення, в якому істина ясна.