Сьогодні світло грає у твоїх очах,
Ти ніби квітка, що розквітла у садах.
Двадцять весен — це золотий світанок,
Ти стрінеш радісно свій перший ранок.
Хай доля стелить зоряне шовкове полотно,
В тобі вирує щастя, наче п’янке вино.
Прямуй до мрій, тримаючи вітрила,
Бо юність дарує тобі незримі крила.
Двадцять років — це досвітку ніжне тепло,
Тобі в долоні щастя сонцем залягло.
Нехай твоя доля, мов чиста ріка,
Тече до мети, хоч дорога прудка.
Ти квітни весною, немов диво-сад,
У серці нехай не вщухає парад.
Хай крила надії несуть в небеса,
А світ навкруги дарує дива і краса.
Чверть століття — це зірка ясна,
В твоїм серці розквітла весна.
Ти, мов промінь, що грає в саду,
Я до тебе з любов’ю іду.
Срібні крила в дарунок прийми,
Ми сміливо в обійми зими.
Хай життя, наче пісня легка,
Там, де доля у тебе дзвінка.
Сьогодні чверть століття в тебе, друже,
Ти світиш сонцем, ніжним і ясним.
Твій шлях — це сад, де доля квіти туже
Плете у пам’ять світлим полотном.
Прийми вітання, щирі та крилаті,
В очах нехай іскриться зорепад.
Ставай щасливим, ніби в пишній хаті,
Де зріє мрій вишневий аромат.
Срібна дата — мов вранішня зоря,
Ти відкриваєш нові горизонти.
Нехай сьогодні, як чиста ріка,
До мрій твоїх ведуть високі фронти.
Тобі двадцять п’ять, наче квітка в саду,
Я щиро вітаю зі святом яскравим.
Крізь долю веди свою зірку жагучу,
Щоб бути у щасті завжди величавим.
Двадцять років — це світанок весняний,
Шлях яскравий, немов зоряний пил.
Будь щасливий у день цей святковий,
Май у серці запас вільних крил.
Хай життя, наче квітка, розквітне,
Дарує світло і море надій.
Твій ювілей — то везіння прикметне,
Сонце сяє для мрій і подій.
Сьогодні світло грає у вікні,
Твій ювілей – як сон у вишині.
Тобі вісімнадцять, ти наче весна,
У серці палахкотить зірка ясна.
Стежинка мрій розкриє дивний шлях,
Нехай не буде втоми на вустах.
Дорослість – квітка, що дарує диво,
Іди вперед, сміливо і красиво.
Ти квітнеш юністю, мов сонячний світанок,
Сьогодні світ дарує кожен свій дарунок.
В очах твоїх — зірок ясний вогню танець,
Прийми від нас цей щирий наш цілунок.
Вісімнадцять весен — зоряний твій шлях,
Хай щастя мрії огорне мов крила.
Тримай свою надію в теплих, ніжних снах,
Щоб доля радості дала тобі дві сили.
Тобі сьогодні вісімнадцять літ,
Відкрився наче квітковий ясний світ.
Твій голос — дзвоник у ранковій тиші,
В очах зірки сяють все яскравіші.
Стрибай від щастя у життєву повінь,
Хай доля буде мрій і сонця повна.
Ти — птиця вільна у безмежнім небі,
Лиш радість хай приходить у потребі.
Сьогодні світло грає у вікні,
Твій день яскравий, наче перші сни.
Ти — квітка, що розкрилася в росі,
У юній, дивній, світлій всій красі.
Вісімнадцять — це сміливий злет,
Твій корабель несе тебе в політ.
Нехай зоря веде в щасливий шлях,
З надією та вогником в очах.