Сьогодні сонце ділиться теплом,
Ти ніжно квітнеш, наче сад весною.
Вкриває світ казковим полотном
Моє вітання, що летить за тобою.
Твій сміх — мов дзвоник, радістю дзвенить,
Хай щастя зірка у душі палає.
В цю березневу сонячну блакить
Тебе любов і доля обіймає.
Весняне сонце золотить поріг,
Ти сяй, як промінь у шкільних вікнах.
Хай щастя стелиться для тебе без доріг,
Мов квітка ніжна в теплих кольорах.
Ти наша зірка в буднях шкільних днів,
Легка, мов подих ранньої весни.
Хай музика щасливих голосів
Здійснює всі твої бажані сни.
Ти ніжно квітнеш, наче пролісок весняний,
У класі сяєш, мов зірка в небесах.
Твій сміх дзвенить, як промінь полум’яний,
І радість світиться в твоїх очах.
Нехай весна дарує дні щасливі,
Дарує світло і казкові сни.
Ти мрій про диво, пташко гомінлива,
У цей чарівний час приходу весни.
Ти ніжно квітнеш, наче пролісок весняний,
Твій сміх дзвенить, як джерельце у гаю.
Тобі дарую промінь сонця золотавий,
Бо щиро ціную дружбу я твою.
У свято це хай мрії стануть крилами,
Ти успіх свій впіймай, немов зорю.
Я серцем щирим, теплими словами
Тебе вітаю, подругу мою.
Ти розцвітай, як весняна квітка,
Бо щира радість у твоїх очах.
Нехай ця посмішка, мов світла літка,
У мріях ніжно витканих в піснях.
Тобі бажаю сонця в кожнім кроці,
Щоб світ навколо грами кольорів.
Будь зіркою у нашім дружнім флоті,
Серед весняних теплих вечорів.
Сьогодні сонечко для тебе розквітає,
Весняний вітер шепче про дива.
Твій сміх, як пролісок, у класі розцвітає,
Душа, мов казка, радісно жива.
Ти квітни пишно, мов троянда в полі,
Нехай же мрії линуть в небеса.
Бажаю щирості і щастя в твоїй долі,
Хай світ дарує ніжна краса.
Сьогодні сонце в клас заходить тихо,
У косах — промінь, у очах — весна.
Тобі бажаю, щоб відступло лихо,
Твоя усмішка — квітка чарівна.
Як в зошиті легкий, ранковий рядок,
Надія квітне мрією в душі.
Нехай життя дарує нам урок,
Де радість пише світлі вірші.
Матусю рідна, світло доброти,
Як сонце в небі, світиш ти мені.
В саду душі розквітли всі квіти,
У ці весняні, радісні дні.
Твої обійми — ніжний океан,
Де спокій мій знаходить береги.
Розвіється тривог сірий туман,
Коли торкаєшся ти серця й снаги.
Ти як сонце у небі яскраве,
Даруєш тепло навесні.
Твоє серце — то квіти ласкаві,
Що світло дають уві сні.
За всі мрії та ніжні зітхання
Я дякую щиро тобі.
Ти — любові моєї світання,
Мій спокій у кожній журбі.
Твої очі — як сонячне сяйво весни,
Ти даруєш тепло, розганяючи сни.
Твої руки — немов березневі квітки,
Що схиляють до ласки свої пелюстки.
Ти для мене — мов зірка у нічній далині,
Що підкаже навік, як гуляти мені.
Я зі святом вітаю, матусю, лиш ти —
Моє серце, що вміє у спокій іти.