Як промінь сонця, ти в класі сіяєш,
Весняним теплом ти серця зігріваєш.
Красива, мов квітка, що в березні квітне,
У мріях твоїх хай живе світло літнє.
Даруй посмішки нам, розквітай немов зірка,
Життя твоя чаша хай буде не гірка.
Ти подруга краща — легка, наче птиця,
Хай радість у гості до тебе примчиться.
Матусю рідна, світло доброти,
Як сонце в небі, світиш ти мені.
В саду душі розквітли всі квіти,
У ці весняні, радісні дні.
Твої обійми — ніжний океан,
Де спокій мій знаходить береги.
Розвіється тривог сірий туман,
Коли торкаєшся ти серця й снаги.
Ти як сонце у небі яскраве,
Даруєш тепло навесні.
Твоє серце — то квіти ласкаві,
Що світло дають уві сні.
За всі мрії та ніжні зітхання
Я дякую щиро тобі.
Ти — любові моєї світання,
Мій спокій у кожній журбі.
Твої очі — як сонячне сяйво весни,
Ти даруєш тепло, розганяючи сни.
Твої руки — немов березневі квітки,
Що схиляють до ласки свої пелюстки.
Ти для мене — мов зірка у нічній далині,
Що підкаже навік, як гуляти мені.
Я зі святом вітаю, матусю, лиш ти —
Моє серце, що вміє у спокій іти.
Весняне сонце золотить поріг,
Ти ніжно квітнеш, наче сад в цвіту.
Найкращий шлях – цей мій щасливий крок,
У серці бережу твою красу просту.
Ти – промінь світла у моєму дні,
Твій голос, мов цілющий ручай дзвінкий.
Дарую посмішку і квіти весняні,
Бо ти для мене спокій золотий.
Сьогодні сонце в вікна заглядає,
У кожній квітці твій дарунок мрій.
Твоя любов як море розквітає,
Ти ніжності немовби теплий лій.
Для тебе рідна зірка в небі світить,
Бо ти для мене спокій і весна.
Хай радість в серці розлетиться в квіти,
Бо ти у світі в мене лиш одна.
Ти — ніжний промінь в небі веснянім,
Даруєш світло радісним очам.
В твоїм теплі, немов у добрім сні,
Я щиро вдячний серцем лиш тобі, мам.
Усмішка квітне, мов садок ранковий,
Ти створюєш навколо диво днів.
Твій голос — це дарунок пречудовий,
Хай щастя зливи впадуть до снігів.
Спасибі, люба, за життя турботу,
Ти — квітка світла серед буднів дня.
Хай зникнуть всі негоди і скорботи,
Вітаю, мамо, рідна ти моя.
Моя кума, немов весняна квітка,
Ти ніжна, мов ранковий сон пташок.
В очах твоїх — щаслива, світла мітка,
Даруй життя легкий, яскравий крок.
Хай доля сипле пелюстки в долоні,
А в серці квітне радість, як весна.
Ми схожі, наче струни на ебоні,
Ти в цілім світі в нас така одна.
Ти, кумонько люба, як промінь весняний,
У серці розквітли дарунки тепла.
Твій погляд, мов сад, навесні чарівний,
В якому надія до сонця зросла.
Хай радість танцює, як іскра в очах,
Будь ніжною мрією в світі краси.
В дарунках, у квітах і в теплих словах
Вмивайся у щасті ясної роси.
Ти квітнеш весною, немов дивна квітка,
У серці даруєш нам світло тепла.
Моя люба кумо, ти ніжна, як плітка,
Що долю щасливу для нас заплела.
Хай радість зігріє душевні пороги,
У день березневий злетять пелюстки.
Забудь про тривоги, розправ всі дороги,
Нехай зникнуть вмить за плечима роки.