Четвертий клас — це теплий, світлий берег,
Ти стільки знань зуміла принести.
Твій голос — наче музика у дверях,
Що відчинила шлях до висоти.
Ти розкриваєш крила, ніби пташка,
Хвилює серце радісний політ.
Нам розставатись зовсім, ти, неважко,
Ти впевнено крокуй у світлий світ.
Ми з першого класу були, як сестрички,
Ти ніби сонечко світло даруєш.
В альбомі сміються щасливі обличчя,
Ти впевнено долю свою намалюєш.
Чотири роки пролетіли, мов птиці,
Ти мудра сьогодні, доросла стаєш.
Твоя ніжність — то чиста, дзвінка криниця,
Ти сміливо у п’ятий клас знову підеш.
Чотири роки, як швидкі вітри,
Ми в школі разом провели часи.
Ти став для нас, мов промінь золотий,
Наш вчителю, найкращий і святий.
Сьогодні розквітає наш поріг,
Ми стелимо зі світла шлях доріг.
Ти в серце нам зернятка мудрості поклав,
Бо щиро нас, як рідних, ти кохав.
Ти вчителю, як промінь у вікні,
Даруєш світло радісне мені.
Вже виросли ми з парти, наче цвіт,
І відкриваємо дорослий, дивний світ.
За ці чотири роки, як сади,
Ти мудрістю вела нас до мети.
Сьогодні випуск, в серці щирий щем,
Ми станем сонцем під твоїм дощем.
Ось дзвоник стих, мов пташка в небесах,
Ти крок зробив у дорослі світи.
В очах твоїх – надія на вітрах,
Ми кажемо: лети, наш друже, ти!
Уже за плечима знань легкий рюкзак,
Зірковий шлях чекає на долоні.
Ти випускник, це істинний отакий знак,
В життя ввійшов, як сонце на осонні.
Четвертий клас – це якір, мов навік,
Лишився там, де діти й теплі сни.
Твій час іде, немов бурхливий потік,
Ти просто впевнено до цілі майсни!
Хай радість квітне, наче травень-цвіт,
Ти світлу стежку обереш собі.
У добрий путь, хай привітає світ,
Лиш світло хай палає у журбі.
Сьогодні світло грає в пишних косах,
Ти став на шлях, де доля виткана з мрій.
Роса надії виблискує у росах,
В душі розквітне сад зі срібних мрій.
Ти крила розправляєш, мов сокіл в небі,
Дев’ятий клас — це лиш дзвінкий трамплін.
Життя дарує шанс, що світить тільки тобі,
Нехай щасливим буде твій полин.
Ти розправляєш крила в небеса,
Життя – це чистий аркуш, наче сніг.
Твоя усмішка – світла полоса,
На старті до великих перемог твоїх.
Ми ділимо цей спогад на двох,
Бо наша дружба – вічний теплий дім.
Ти ніби в серці золотий горох,
Що проросте в майбутнім неземнім.
Мить прощальна, мов зоряний птах,
Усмішка світла на юних устах.
Ти сьогодні, як сонце в зеніт,
Відкриваєш для себе цей світ.
Крила мрії сплелися в політ,
Твій маршрут — це далекий розквіт.
Хай удача, мов щирий ручай,
Поведе тебе в сонячний край.
Ти світиш сонцем крізь вікно до школи,
Збираєш світ думок у зошит твій.
Ми не забудемо тих днів ніколи,
Де ти даруєш спокій мрій і дій.
Твій шлях — це зірка в небі вечоровім,
Ти мудрість нашу в серці бережи.
Цей випуск став вогнем в житті чудовім,
Ти сміливо у майбуття біжи.
Минуло літо, срібний дзвін змовкає,
Твій шлях новий у вись зоря летить.
Тобі життя дарунки підгортає,
Ти, мов крило, у мрію хочеш вмить.
Сьогодні свято, світло в серці грає,
Ти відкриваєш двері в майбуття.
Нехай же доля квітом розквітає,
Мов мудрий вірш, прикрасить все життя.