Пам’ятаю, як вперше ти в клас свій зайшов,
Ти у серці моєму свій промінь знайшов.
Твої мрії, мов птахи, у небо летять,
А зірки у очах так яскраво зорять.
Сьогодні мій учень великим вже став,
Ти сходинку нову без страху здолав.
Нехай твоя стежка квітками рясніє,
Бо щира душа лиш добро пересіє.
Згадай, як вперше ти прийшов до класу,
Тримавсь за руку, мов за промінь дня.
Ми разом зупиняли плин і часу,
І в серці квітла вдячність, як весна.
Тепер ти став дорослим, мов той птах,
Що небо розсікає у польоті.
Хай щастя світло світить у думках,
У кожній твоїй дивній, світлій ноті.
Ти стала дорослою, квітко тендітна,
Надіями світлими в небо лети.
Тобі доля світить, зоря дивовижна,
Сміливі шляхи ти зумій віднайти.
Тримала твій крок на стежині зі школи,
Мій спогад — як промінь, що гріє в імлі.
Ти щирість душі не забудь ніколи,
Ясний корабель у великій землі.
Ти пам’ятаєш перший крок до школи,
Як боязко тримав мою долонь.
Минуло все — не вернеться ніколи
Цей світ дитинства, теплий, як вогонь.
Сьогодні ти — доросла, світла птаха,
На крилах мрій летиш у небуття.
Нехай твоя життєва, вільна плаха
Малює диво-веселку життя.
Ти сміливо йди назустріч зорям,
Будь сонцем, що розквітне у імлі.
Я щиро вірю — серцем і відзором
Ти станеш найщасливішим на землі.
Ти розкриваєш крила, наче птах,
Зі мною в класі вчився ти колись.
Вже виросли сліди на берегах,
Ти до зірок сьогодні подивись.
Цей випускний — яскравий квітник мрій,
Ти став дорослим, світлим і міцним.
Лиш пам’ятай тепло долонь моїх,
У серці будь ласкавим, чарівним.
Ти квіточкою ніжною зростав,
В очах твоїх — ранковий ясний світ.
Я бачу, як ти впевнено літав,
Зібравши з мрій крилатий свій політ.
Як парус, що тримає вірний курс,
Ти крізь роки до обрію пливи.
Моя любов — це світлий твій ресурс,
У добру путь! До сонця ти живи.
Ти розправляєш крила в синю даль,
Минає школа, наче дивний сон.
В очах твоїх — відрада і печаль,
Ти ніби вірш, що пишеться законом.
Тобі дарую сонячні слова,
Хай успіх буде променем в житті.
Хоч стежка в далечінь і лісова,
Ти будь яснішим світлом на путі.
Сьогодні світло в небі провіщає,
Ти виросла, як квітка навесні.
Твій розум, мов зоря, яскраво сяє,
Ти пишеш долю в зошиті новім.
Життя — це море, де твій човен мріє,
Сміливо ти тримай свій вірний курс.
Хай радість серце щиро обігріє,
Бо ти до звершень впевнено ідеш.
Ти розправляєш крила в синю даль,
Минає школа, наче дивний сон.
В очах твоїх сьогодні — світла сталь,
Ти ніби нота, що взяла свій тон.
Тобі дарую щире привітання,
Життя – це море, де нестись човну.
Хай збудеться омріяне старання,
Ти стрінеш долю ясну і весняну.
Ти стаєш на крило, наче птах у блакить,
Золота твоя стежка у світ розквітає.
Хай щаслива зоря у душі забринить,
Бо тебе, моя рідна, успіх чекає.
Ти — немов той паросток в саду вільних мрій,
Розгорни свої сили в стрімкому польоті.
Світло радісних доль через море подій,
Хай веде тебе щиро в новій позолоті.