Сьогодні світло в небі провіщає,
Ти виросла, як квітка навесні.
Твій розум, мов зоря, яскраво сяє,
Ти пишеш долю в зошиті новім.
Життя — це море, де твій човен мріє,
Сміливо ти тримай свій вірний курс.
Хай радість серце щиро обігріє,
Бо ти до звершень впевнено ідеш.
Ти розправляєш крила в синю даль,
Минає школа, наче дивний сон.
В очах твоїх сьогодні — світла сталь,
Ти ніби нота, що взяла свій тон.
Тобі дарую щире привітання,
Життя – це море, де нестись човну.
Хай збудеться омріяне старання,
Ти стрінеш долю ясну і весняну.
Ти стаєш на крило, наче птах у блакить,
Золота твоя стежка у світ розквітає.
Хай щаслива зоря у душі забринить,
Бо тебе, моя рідна, успіх чекає.
Ти — немов той паросток в саду вільних мрій,
Розгорни свої сили в стрімкому польоті.
Світло радісних доль через море подій,
Хай веде тебе щиро в новій позолоті.
Ти нині птаха, що злітає в небо,
Я щиро вірю, що ти досягнеш мрій.
Тобі так важко відриватись, треба
Знайти свій шлях серед яскравих дій.
Як тепле сонце, сяй у світі вище,
Минай тривоги, наче ранній дощ.
Ти став для мене ближчим, аніж тисячі,
Знайди свій скарб крізь хащі довгих площ.
Ти розправляєш крила в синю даль,
Минає юність, мов весняний сніг.
Ховаю я в душі свою печаль,
І стелю успіх під твій власний поріг.
Твій шлях — це зірка, що вночі горить,
Тримайся віри, наче русла річки.
Нехай щаслива кожна нова мить,
Моя надія — ти, мов світло свічки.
Сьогодні птах твій в небо поринає,
Ти знов тримаєш аркуш у руці.
Твоя зоря ще впевнено сіяє,
Як теплий промінь вранці на ріці.
Ти розкриваєш крила для польоту,
У світ великих, мрійливих доріг.
Хай зникнуть вмить тривоги та турботи
Біля твоїх жаданих перемог.
Ти нині стелеш крила у політ,
Вже рідний клас лишається за спинкой.
Твій час дарує сонячний розквіт,
Ти стаєш дорослою перлинкой.
Хай доля вірний вистеле маршрут,
А мрії стануть зоряним багажем.
Лиш пам’ятай тепло домашніх пут,
Ми в серці бережемо тебе краєм.
Злетів сьогодні птах у сині далі,
Ти відкриваєш двері в світ новий.
Ми сльози радості сховаєм у печалі,
Бо ти, мов промінь, що в світанку ожив.
Стежина стелиться квітчастим килимом,
Ти впевнено до мрії йди вперед.
Стань для людей сьогодні теплим джерелом,
Життя твоє нехай не знає бід.
Сьогодні світло грає у твоїх очах,
Ти ніби птах, що вирвався із клітки.
Вже виросли крила у твоїх плечах,
А ми плетемо мрії, як до втечі нитки.
Ти сміливо ступай на широкий поріг,
Життя – це зоряна стежка у полі.
Ти знайдеш сотні чесних доріг,
На власній, ясній, золотій добрій долі.
Сьогодні птах твій вилетів із хати,
Ти став дорослим, світ цей підкори.
Ми будем вірність зіркам дарувати,
Що світять вдалеч, мов ліхтарі гори.
Твій шлях — це море, де хвилі неспокійні,
Ти стерновим будь, не бійся тих бур.
Нехай тривоги стануть вмить спокійні,
У снах шукай свій золотий мур.
Дорога кличе, ти лети, рідненький,
Нас пам’ятай, як свій причал вночі.
Твій успіх — промінь, теплий і гарненький,
Від щастя в руки ти візьми ключі.