Сьогодні ти долаєш перший крок,
У мрії кличе золотий світанок.
Минуло літо, наче той вінок,
І юність світить, як ясний ранок.
Лети вперед, немов пташина в вись,
Твій шлях — це море світлих горизонтів.
На маму й тата лагідно дивись,
Ми — якір твій серед нових відсотків.
Ти нині пташка, що злетіла в небо,
До зір далеких кличе шлях тебе.
Ми вкриємо крилом, де б ти не був, не треба
Боятись хмар, що небо осяйне веде.
Твій випускний — це ключ від брами щастя,
На серці дзвоник стиха віддзвенів.
Нехай же доля відведе негоди й напасті,
А світла стежка вдаль несе без снів.
Минуло літо, наче подих вітру,
Ти виросла, як квітка навесні.
Вже вишита життя нова палітра,
У зоряній, чарівній вишині.
Твій шлях — це море, де не знати броду,
Сміливо йди, тримай вітрила вгору.
Ти — промінь сонця нашого народу,
Крізь вечори і вранішню ще пору.
Ти в садку сьогодні випускник,
Сонце ніжно гладить коси зранку.
До зірок ти мрією вже звик,
Наче квітка, що розквітла в ганку.
Шлях шкільний — то хвиля чарівна,
Ти до нього впевнено іди.
Радість в серці хай, мов та весна,
Залишає світлі лиш сліди.
Ти виросла, мов квітка навесні,
Лишаєш сад, де снилися пісні.
Твій сміх дзвенить, як дзвоник золотий,
У світ дорослий, чистий та ясний.
Ти розправляй натхненно два крила,
Щоб доля світла в тебе розцвіла.
Нехай ця зірка, щастя талисман,
Веде крізь мрії в радісний туман.
Ти в садочку мов квітка розквітла весною,
Радість щиру даруєш щодня ти усім.
Стало світло, як сонце іде за тобою,
Ми в дарунок лишаємо спогади в нім.
Цей садочок — то казка, твій човник сріблястий,
Ти до школи рушаєш, мов в море нове.
Нехай шлях твій сьогодні веде лише в щастя,
Все найкраще у долі нехай оживе.
Сьогодні світло в класних вікнах грає,
Ти стежку власну мрієш віднайти.
Твоє майбутнє крила розгортає,
Щоб вільно в неба вись змогла ти йти.
Дев’ятий клас — це сонячна зупинка,
Де з книжок квітне мудрості вінець.
Ти в наших спогадах, мов та перлинка,
Вже випускний стукає у серце, як гонець.
Ти нині крокуєш у світ, наче вільна пташина,
У класі дев’ятому пройдено довгий поріг.
Твоя золота, безтурботна дитяча година
Згорає, як іскра, під світлом вечірніх доріг.
Хай доля малює надію ранковим світанням,
Ти сміливо йди, обіймаючи щиру блакить.
Ми вдячні тобі за чудове шкільне прощання,
Це серце твоє хай ясніше за сонце горить.
Сьогодні світло грає у твоїх очах,
Ти ніби птаха, що летить у небесах.
Дев’ятий клас — це кроку першого поріг,
Стрімкий і довгий із життєвих доріг.
Тобі дарує вечір зоряний свій срібний плин,
Ти крізь роки несеш душі дзвінкий полин.
Хай доля стелить квітів барвистий оксамит,
Ти сміло відкривай свій незвіданий світ.
Ти нині стелиш крила у політ,
Для тебе світ відкрив свій обрій синій.
Твій випуск — ніби пролісок в розквіт,
Що сходить сонцем в юній Україні.
Ми віримо: ти здолаєш шлях,
Де зорі — це твої ліхтарі світлі.
З любов’ю в серці, в ніжних почуттях,
Чекаєм квітів у твоїм житті розквітлі.