Ти сьогодні, мов птах, розправляєш крила,
Усміхнені очі — як ясна зоря.
Любов наша вірна тебе підкріпила,
Ти — впевнений капітан свого корабля.
Стежинка твоя хай квітує від світла,
Дорослим шляхом ти сміливо іди.
Душа, мов лілея, в весні розквітла,
А щастя хай слідом крокує завжди.
Сьогодні ти, як птах, здіймаєш крила,
Життя – це море, повне дивних мрій.
Твоя душа – це чиста, світла сила,
Ти сміливо пливи по хвилях цих у бій.
Зі стін навчальних ти виходиш вранці,
Зітхає школа, ніби тихий сад.
Ти кружляєш у дорослому вже танці,
Й не маєш права кроку до назад.
Ти стоїш на порозі, мов сонячний промінь в імлі,
Найсвітліші часи розквітають в дорозі до мрії.
Ми вдячні за те, що з тобою дорослі росли,
Бо ти — ніби якір, що береже всі батьківські надії.
Твій голос — мов музика, спокій дарує душі,
Ти сміливо крокуєш у завтра, де небо безкрає.
Нехай за вікном лиш цвітуть золоті спориші,
Бо щира любов наша вічно тебе зігріває.
Сьогодні ти долаєш перший крок,
У мрії кличе золотий світанок.
Минуло літо, наче той вінок,
І юність світить, як ясний ранок.
Лети вперед, немов пташина в вись,
Твій шлях — це море світлих горизонтів.
На маму й тата лагідно дивись,
Ми — якір твій серед нових відсотків.
Ти нині пташка, що злетіла в небо,
До зір далеких кличе шлях тебе.
Ми вкриємо крилом, де б ти не був, не треба
Боятись хмар, що небо осяйне веде.
Твій випускний — це ключ від брами щастя,
На серці дзвоник стиха віддзвенів.
Нехай же доля відведе негоди й напасті,
А світла стежка вдаль несе без снів.
Минуло літо, наче подих вітру,
Ти виросла, як квітка навесні.
Вже вишита життя нова палітра,
У зоряній, чарівній вишині.
Твій шлях — це море, де не знати броду,
Сміливо йди, тримай вітрила вгору.
Ти — промінь сонця нашого народу,
Крізь вечори і вранішню ще пору.
Вчорашній день — мов казка золота,
Сьогодні ти в майбутнє відлітаєш.
Душа твоя, як пташка молода,
У небо нових мрій сміливо грає.
Ми всі в дев’ятому прощаємось зі школою,
Ти пам’ятай тепло шкільних доріг.
Будь яскравою, світлою, веселою,
Лиш щастя хай чекає на поріг.
Сьогодні світло грає у вікні,
Ти відкриваєш двері в майбуття.
Вже вишиті надій зірки ясні,
Ти починаєш зоряне життя.
Для тебе дев’ять років, мов розмай,
Ти квітку мрій сьогодні розпускаєш.
Ось вірний шлях, і впевнено рушай,
Ти світ знань щиро серцем відкриваєш.
Вже час минає, наче в небі птах,
Ти знов шукаєш стежку у житті.
Хоч страх іскриться у твоїх очах,
Та світло успіху у кожній висоті.
Сьогодні свято, дзвоник свій дзвенить,
Ти сходиш впевнено на новий п’єдестал.
Твоя зоря у вечорі горить,
Ти справжній скарб, що нам дарує бал.
Сьогодні світло в класних вікнах грає,
Ти стежку власну мрієш віднайти.
Твоє майбутнє крила розгортає,
Щоб вільно в неба вись змогла ти йти.
Дев’ятий клас — це сонячна зупинка,
Де з книжок квітне мудрості вінець.
Ти в наших спогадах, мов та перлинка,
Вже випускний стукає у серце, як гонець.