Ми в світ широкий проводжаєм, ти сьогодні наче птах,
В очах надію зберігаєш, немов світанки на вустах.
Шкільні роки мов сон пролились, доріг багато перед ти,
Ти до зірок уперто рвись, свій власний обрій віднайди.
Хай доля стелеться шовками, не знати бід і марних сліз,
Ти назавжди зостанешся з нами, весняний свій тримаєш віз.
Ми зичимо тобі удачі, нехай дзвенить життя пісень,
Вирішуй непрості задачі, хай світлою буде новий день.
Дивись, як світло стелиться під ноги,
Ти виросла, мов квітка навесні.
Вже вишиті всі зоряні дороги,
В твоїм житті збуваються пісні.
Ти — промінь сонця в нашому віконці,
Злетів твій птах у синю височінь.
Хай радість щира грає у долонці,
Відводячи життєву довгу тінь.
Сьогодні світло в очах твоїх грає,
Дитинство крила свої розправляє.
Ти ніби квітка, що сніг подолала,
Щоб доля зоряна краще сіяла.
Стежка життєва тебе вже чекає,
Вітер удачі в вітрила влітає.
Будь мужнім кораблем у вирі подій,
Назустріч мріям, до берега мрій.
Ти сіяв зерна світла у серця,
Як садівник, плекав мої думки.
Твоя любов, немов джерельця,
Вмиває в душах сліди від руки.
Ти розкривав мені нові світи,
Як компас, вів крізь шторм до берегів.
Сьогодні час за обрій відійти,
Збираючи дарунки добрих слів.
Ти сіяв зерна мудрості в серця,
Як садівник, що плекав юні квіти.
Вела ти нас до самого вінця,
Щоб ми змогли доросло жити й мріяти.
Твій голос — компас у життєвих днях,
Де знання — зірка в темряві нічній.
Ти зникнеш завтра у складних шляхах,
Лишивши спокій в пам’яті моїй.
Ти сіяв мудрість, мов зерно в поля,
Тепер від нас лунає пісня щира.
Тобі вдячна сьогодні вся земля,
Душа твоя хай квітне в океанах миру.
Ти був як маяк у бурхливім житті,
Стрімкий вітрильник знов лине удаль.
Ми вдячні за кроки такі непрості,
Ти ніжно з долонь розігнав всю печаль.
Ти нині пташка, що злітає в небо,
Лишаєш іграшки, бо час настав для тебе.
В садочку стежка виросла, як квітка,
Ти — золота, найперша наша відмітка.
Нехай життя буде, як сонце тепле,
А серце — човен, що за щастям тече.
Ми кажем: ти дорослішай красиво,
Нехай твоє навчання стане дивом.
Ти квіткою сьогодні розквітаєш,
Свій перший крок у світ дорослий робиш.
В садочку посмішку свою лишаєш,
Як корабель, на хвилі мрій заходиш.
Твої очі, мов зіроньки ясні,
Ти виросла, як пташка на світанку.
Хай дні для тебе будуть чарівні,
Зігріті сонцем на твоєму ґанку.
Ти світишся, як сонце вранці, в ріднім, теплим саду,
У святковім, пишнім танці я за руку тебе веду.
Твої мрії — мов перлини, що яскравіше зірок горять,
Ти для нас — найкраща дитина, нехай крила тебе окрилять.
Сьогодні сад шепоче казку, прощаючись із грою слів,
Даруй усмішку, ніжну ласку для нових і цікавих діл.
Ти — квітка в полі неозорім, що тягнеться до висоти,
З твоїм успішним, гарним морем іди вперед, лише іди.
Сьогодні сонце світить лиш тобі,
Ти виросла, мов квітка навесні.
В садочку дні спливли, як золоті,
Залишивши лиш радість уві сні.
Ти сміло відкриваєш світ знань,
Мов корабель у сині океани.
Хай збудеться потік твоїх бажань,
Розвіються усі густі тумани.